Сміттєва справа: час “Ч” настав?

У Полтавській ОДА цими днями перейнялися долею сміттєзвалищ – проблемою, яку не вдалося вирішити за всі роки незалежності. Перейнялися не випадково, адже відомо, що з 1 січня 2018 року в Україні усе сміття мають сортувати за видами, а також проводити його роздільне збирання: поділяти на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне, яке мають окремо утилізувати. Таке поводження з твердими відходами випливає із Закону України «Про відходи», до якого доданий відповідний пункт ще у 2012 році. Зміни до закону відповідають і нормам ЄС, яких Україна має дотримуватись. Отже, час «Ч» в «сміттєвій» справі настав. Але чи щось змінилося зі станом сміттєзвалищ та переробкою твердих побутових відходів у нашому регіоні?

Проблема з довгою бородою

Здається, нічого. Ну, майже нічого… Принаймні, такий висновок можна зробити, послухавши промовців на апаратній нараді в ОДА, де обговорювали питання про стан поводження з відходами на території області. Начальник Державної екологічної інспекції у Полтавській області Вадим Осипенко розповів присутнім про кількість штрафів, які у 2017 році наклали його підлеглі на чиновників, котрі відповідають за те, щоб сміттєзвалища не забруднювали навколишнє середовище і відповідали встановленим нормам. Судячи з сум штрафів, на Полтавщині понині немає жодного сміттєзвалища, яке б повністю відповідало вимогам Закону України «Про відходи». Зокрема, в частині того, що з 1 січня 2018 року на них не можна звозити несортоване сміття і не організувати його утилізацію. З цього приводу голова Полтавської ОДА Валерій Головко нагадав учасникам наради, що він особисто попереджав керівників ще півроку тому, що хочуть вони, чи ні, але з 1 січня 2018 року доведеться «розрулювати» ситуацію зі сміттям.

– 90 відсотків представників органів місцевого самоврядування не розуміють суті чинного Закону «Про відходи». І це наша проблема. Держава нині дала нам інструмент реалізації цивілізованого поводження з відходами й усунення екологічної проблеми, яка існує на Полтавщині. Тому має бути розуміння, як сортувати сміття на рівні домогосподарства, яким має бути сучасний полігон і як сміття переробляти, – констатував очільник регіону.

Ситуація зі сміттєзвалищами в області справді складна. Щороку полтавці «виробляють» близько трьох мільйонів кубометрів твердих побутових відходів (ТПВ), які вивозяться на звалища. Або, як полюбляють їх називати чиновники, на полігони. За офіційними даними в області на середину 2017 року налічувалося 672 звалища та полігони для складування ТПВ. З них паспортизовано лише 119, три закрито, а вісім законсервовано. Отже, більшість сміттєзвалищ і надалі експлуатуються без необхідного інженерного забезпечення й моніторингових досліджень їх впливу на довкілля. Цікаво, що наближення часу «Ч» – 1 січня 2018 року, – аж ніяк не вплинуло на рішучість керівників вчасно підготувати сміттєзвалища і звозити туди лише розсортовані відходи та організувати їх подальшу утилізацію.

Про складність проблеми можна судити з того, що станом на 22 січня 2018 року заявку на одержання співфінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища для придбання мобільних сортувальних ліній для ТПВ подали лише чотири комунальні підприємства Полтавщини: КП «Чорнухикомунгосп», Гадяцька райрада, КП «Спецкомунтранс» та департамент ЖКГ Горішньоплавнівської міської ради. Тобто, справжнім сортуванням та переробкою сміття в регіоні, як кажуть і не тхне. До речі, Полтавщина тут не поодинока, адже за даними Міністерства регіонального розвитку, на сьогодні в Україні працюють лише 22 лінії для сортування сміття, один сміттєспалювальний завод у Києві, та три сміттєспалювальні установки. Завдяки ним в Україні відсортовують та переробляють усього 3% відходів. У столиці ця цифра трохи більша: близько 10%. Хоча в Європі, чиї стандарти Україна зобов’язалася виконувати, переробка сміття вже наблизилася до 65%…

Сьогодні можна почути, що найскладніша ситуація з вивозом сміття склалася в обласному центрі. Із Полтави – міста, де проживає майже 300 тисяч населення, – сміття щодня вивозять на сміттєзвалище поблизу селища Макухівки, що в Полтавському районі. Переповнений понад вінець ще два десятки років тому гігантський смітник настільки розширився, що його обриси вже можна побачити з міста. Жителі Макухівки роками волають про допомогу в закритті цього сміттєзвалища, адже воно геть зіпсувало екологію, повітря, потруїло колодязну воду та принесло селянам невиліковні хвороби. Не ліпша ситуація зі сміттєзвалищами і в інших містах Полтавщини. Не говорячи вже про складування відходів у селах, де сміттям геть захаращені лісосмуги та рівчаки…

Чому «сміттєва» справа тупцює на місці?

І все ж, чому не вирішується питання цивілізованого поводження з ТПВ на Полтавщині? І які перспективи того, що область таки наблизиться до європейської практики утилізації відходів? У пошуках відповіді кореспондент «ПП» попросив висловити свою думку щодо «сміттєвої» справи представників районної влади.
Перший заступник голови Полтавської РДА Валентин Герасименко визнає, що в питанні сортування та утилізації ТПВ в районі ще багато невирішених моментів. І час «Ч» – 1 січня 2018 року, – так і залишилося непоміченою датою, адже до цього строку району не вдалося кардинально щось змінити.

– Поки що є лише бажання цивілізовано поводитися зі сміттям… Є субрегіональна програма поводження з твердими побутовими відходами, за якою область поділена на чотири субрегіони. До Полтавського субрегіону увійдуть чотири райони: Полтавський, Чутівський, Карлівський, Машівський… Ці райони і будуть робити для себе спільний сміттєпереробний завод і полігони для складування сміття. Є бажання, є вже і земельна ділянка на території однієї з сільрад Полтавського району, розроблений детальний план, тепер треба пройти процедуру громадських обговорень, переконати місцевих жителів, що сусідство з полігоном і сміттєпереробним заводом не таке страшне, як дехто вважає. Адже, якщо будувати завод за європейськими нормами, то екологічний баланс не порушиться.

Щоб сміттєзвалища відповідали нормам, необхідно зробити паспорти та ще багато інших погоджень. Але це коштує чималі гроші й потребує багато часу… Ми робимо все можливо, щоб хоча б наші діти й онуки користалися сміттєзвалищем, яке буде обладнане за європейськими нормами…

А от Кременчуцький градоначальник Віталій Малецький одразу зазначив, що «сміттєве» питання ніколи не випадало з поля зору міської влади.

– У нас сортування сміття проводиться вже близько десяти років. Для цього спочатку використовувалися контейнери однієї німецької фірми, а торік ми налагодили виробництво контейнерів для роздільного збирання сміття на Кременчуцькому вагонобудівному заводі. Тепер Кременчуцька міськрада купує їх і поступово обладнує ними всі майданчики для збору сміття. На кожному майданчику стоять п’ять контейнерів: три – для збирання пластику, паперу та скла, два – для так званих змішаних відходів. Тож ми виконуємо норми законодавства щодо роздільного збирання сміття. Більше того, до нас зараз звернулися деякі ОТГ з тим, щоб міськрада дозволила їм використовувати наш полігон для складування твердих побутових відходів. Але «їхні» відходи так само проходять первинне сортування.

У Решетилівці, вважає голова Решетилівської РДА Роман Перепелиця, теж дещо вже зроблене для цивілізованого поводження з відходами.

– Закон, про який ми говоримо, правильний і вчасний. Але нинішній територіальний устрій країни – сільради, район і область, – на місцевому рівні не дозволяють реалізувати його вимоги. Зробити це можна лише комплексно всім органам місцевої влади. Або велика об’єднана територіальна громада зможе це зробити. Приміром, як у нашому районі, де утворено одну велику ОТГ, до якої увійшов практично увесь район, і вже перші кроки у цивілізованому поводженні зі сміттям зроблені. Зокрема, встановлені контейнери для роздільного збору сміття.

Крім того, ми ініціювали для тих сільрад, які поки не увійшли до ОТГ, створення двох комунальних підприємств. Адже невелика сільська рада не здатна створити повний цикл переробки сміття. А, отже, і забезпечити виконання Закону України «Про відходи». А 6-7 сільрад можуть скооперуватися, придбати автомобіль і створити полігон, який відповідатиме нормам.

За словами Р. Перепелиці, для того, щоб зі сміттям поводитися за європейськими стандартами, необхідно залучити якомога більше ресурсів. У Решетилівській ОТГ ще півтора року тому придбали спеціальний прес, який використовують для складування пластику. Його збирають окремо від решти сміття.

– Зазначу, що далеко не все залежить від влади. Великою мірою успіх справи з роздільного збирання відходів залежить від тих, у чиїх руках… пакет зі сміттям, – робить висновок голова РДА. – Маю на увазі пересічних громадян. Якщо люди свідомі того, що сміття необхідно викидати не до однієї купи, а роздільно по різних контейнерах, усе буде гаразд. І цю рису нашим людям необхідно прищеплювати ще змалечку.

Замість післямови

Отже, питання цивілізованого поводження з відходами на Полтавщині вкотре обговорили. Чи зміниться щось одразу після цього, спрогнозувати не важко.

Напевне, що ні. А якщо зміни й відбудуться, то хіба що у віддаленій перспективі, адже у влади, на тлі сили-силенної інших нагальних проблем, до сміття руки ніколи не доходили. Можливо, тому на нараді в ОДА вкотре говорили про «стратегію» у «сміттєвій» справі.

А тим часом у Верховній Раді зареєстровано шість законопроектів щодо утилізації та захоронення побутових відходів. Автори двох із них пропонують відтермінувати норму про заборону захоронення неутилізованих побутових відходів із 1 січня 2018 до 1 січня 2025 року…

Олександр Брусенський
На фото: Сміттєзвалище поблизу селища Макухівки Полтавського району. Фото автора.
107 перегляди(ів)