Поляки нам – роботу й гідну зарплату, ми їм – контрпропаганду

Обласна влада вирішила боротися з трудовою міграцією полтавців, зокрема до Польщі, посиленням контрпропагандистської роботи. Виходить, що поляки нам – роботу й гідну зарплату, ми їм – контрпропаганду.

Ситуація з безробіттям на Полтавщині залишається тривожною: лише за офіційними даними 2017 року в принизливому статусі безробітного побували 69 тисяч полтавців. 40% з них – люди з вищою освітою. Попри заспокійливі реляції керівників центрів зайнятості, ситуація на ринку праці дедалі ускладнюється, й Полтавщина «хронічно» пасе задніх за кількістю безробітних в Україні. На сьогодні в області офіційно зареєстровано 24 тисячі полтавців, які не мають роботи, а рівень безробіття в регіоні на початок 2018 року сягнув 2,7%. Хоча ще у жовтні 2017 року він не перевищував 2,1%…

Чи можна виправити ситуацію з тотальним безробіттям в одній, окремо взятій Полтавській області, якщо безробіття набуває загрозливих масштабів по всій Україні? Відповідь на це запитання 29 січня шукали в Полтавській ОДА, де слухали звіт директора обласного Центру зайнятості Катерини Клавдієвої. Попри заходи, які вживає влада, безробіття живе за своїми законами і, схоже, не думає поступатися позиціями. В середньому на Полтавщині щодня є 2-3 тисячі вакансій. Цього замало, щоб задовольнити попит на роботу, адже на одне вільне робоче місце претендують 7-8 безробітних. А в сільській місцевості – до сорока…

«Проблемне питання – недостатній обсяг відновлення робітничих кадрів. Якщо у 2010 році в ПТУ підготовлено 9 тисяч робітничих кадрів, то у 2017-му – 4,1 тисячі. Паралельно відбувається старіння ринку праці. Частка молоді у загальній чисельності безробітних зменшилась із 46 відсотків у 2010 році до 36 відсотків у 2017 році. Питома вага молоді 25–35 років серед безробіних суттєво зменшилася, бо люди цього віку масово виїжджають за кордон», – прояснила К. Клавдієва тенденції на ринку праці Полтавщини.

Саме остання теза: виїзд молодих полтавців на заробітки за кордон, найбільше привернула увагу керівників області, адже, як не крути-верти, а очевидна тенденція збільшення міграції молодих полтавців за кордон у пошуках кращої долі. І, схоже, найближчими роками марно очікувати зменшення кількості тих, хто шукає роботу за кордоном або повертається додому, щоб працювати на Батьківщині. Директор обласного Центру зайнятості головною причиною такої трудової міграції називає низький рівень зарплат в Україні і, зокрема, на Полтавщині. Так, у 2017 році середня заробітна за вакансіями, які пропонували безробітним полтавцям, становила всього 3800 гривень. Можна дуже довго дискутувати, шукаючи корені зростання безробіття та причини, які спонукають молодь виїжджати за кордон у пошуках роботи, але все складніше знайти людей, які погоджуються працювати за таку зарплату. Чи не через це в регіоні протягом минулого року було загалом 59 тисяч вільних робочих місць, на які роботодавці не могли знайти працівників?

Почуте з уст директора обласного Центру зайнятості, схоже, не дуже задовольнило голову Полтавської ОДА Валерія Головка. Очільник регіону вже не одноразово висловлював своє негативне ставлення до державної системи утримання безробітних, вважаючи її хибною і такою, яка не стимулює безробітних на пошук роботи. Тож, вислухавши тезу про занадто низьку зарплату, яку роботодавці пропонують полтавцям , він не стримав емоцій:

«Це означає, що немає мотивації працювати! Ми не стимулюємо людину працювати на себе та державу! Оце, мабуть, і є головна причина безробіття. Нам потрібно змінити систему: не утримувати безробітних, а створити мотивацію працювати на суспільство. Людина, яка не працює, отримує таку саму «мінімалку», як і та, що працює, – наголосив В. Головко. – Тож як сьогодні переконати людину, що вона повинна працювати? Якщо система її не стимулює… Ми повинні звертатися до уряду, до наших депутатів Верховної Ради, що нам необхідно змінити акцент з утримання на підтримання. Якщо ми сьогодні цього не запровадимо, завтра нікому буде працювати на наших підприємствах! А наші підприємства оновлюються, ми шукаємо інвесторів тощо. Тобто, є умови для праці. Але 69 тисяч людей майже паразитують! І ми не можемо змусити їх працювати. Чи є ще така країна в світі, яка має таку систему?»

Трохи іншої думки щодо шляхів вирішення проблеми безробіття в області був голова Полтавської облради Олександр Біленький. Його теж зацікавило повідомлення про те, що безробіття «старіє» , бо молодь активно виїжджає на заробітки за кордон. Зокрема, до сусідньої Польщі. За його словами, він усе частіше зустрічає на дорогах Полтавщини автобуси, які везуть до Польщі заробітчан. І це тривожна тенденція, з якою необхідно боротися. У тому числі – проведенням інформаційної кампанії щодо хибності такого кроку, на який усе частіше наважується молодь, подаючись у пошуках підробітку світ за очі.

«Ми повинні очолити інформаційну кампанію, переконувати, що Польща – це не панацея. Показувати, що є й інший напрямок, можна і в Україні непогано працевлаштуватися, точніше, в Полтавській області. Працювати з людьми, які хочуть поїхати до Польщі на заробітки. І центр (обласний Центр зайнятості – авт.) цим також має займатися, – переконаний О. Біленький. – Маємо розказати людям, які планують їхати за кордон, про можливі витрати. Адже людина завжди повинна щось витрачати. Туристичні компанії, які на цьому заробляють гроші, розповідають таким людям зовсім інше. Сьогодні ніхто не інформує людей, що в Полтавській області можна заробити такі ж (чи навіть більші) гроші. Мені здається, коли в нас працюватиме така інформаційна кампанія, то ситуація зміниться на краще».

К. Клавдієва погодилася з цією тезою і запевнила, що обласний Центр зайнятості спільно із засобами масової інформації почнуть таку інформаційну роботу. Вже незабаром вона знайде людей, котрі повернулися з-за кордону, де працювали, і попросить їх розповісти про те, в яких умовах полтавським заробітчанам доводиться заробляти гроші.

«Розлучаються родини, губиться здоров’я тощо. Їдуть на заробітки люди віком до 28 років, а потім повертаються. Знайдемо людей, які там працювали, в яких умовах жили, зазнавали експлуатації… Є знайома, у якої дочка поїхала до Чехії збирати огірки. 12 годин щодня, на крилі трактора лежить і збирає ті огірки… Алергія почалася, але зробити нічого не може: гроші витрачено, є контракт. А попереду довге лікування, адже алергія лікується роками».

Чи допоможе компанія з розгортання контрпропаганди серед безробітних, які плекають думку про виїзд на заробітки за кордон, покаже час. Але в керівництві області, схоже, щиро сподіваються, що розкриттям заробітчанам очей на те, якою ціною їм доведеться заробляти там кревні, сприятиме тому, що все більше молодих полтавців залишатимуться працювати вдома. Хай і за зарплату в 3800 гривень на місяць…

Олександр Брусенський
На фото: К. Клавдієва; полтавці на ярмарку вакансій для безробітних. 2017 рік. Фото автора.
120 перегляди(ів)