Кожній сім’ї – муніципальну няню, кожній дитині – бебі-бокс

бебі-бокс

30 квітня на засіданні Кабміну прем’єр-міністр Володимир Грой­с­ман заявив про намір із 1 вересня 2018 року видавати кожній родині при народженні дитини так званий бебі-бокс – набір базових речей для новонароджених. А з 1 січня 2019 року, сказав він, сім’ї, у яких є діти до 6 років, зможуть наймати «муніципальну няню», послуги якої частково оплачуватимуть із державного та місцевого бюджетів. Єдина умова: няня має бути офіційно працевлаштована сім’єю, й у такому випадку в кінці року родинам відшкодують по 1500 грн за кожен місяць роботи няні. Цей крок має сприяти зростанню народжуваності в Україні.

Невдовзі заступник міністра соціальної політики Олександра Чуркіна розповіла, що бебі-бокс видаватимуть у пологових будинках породіллям, які вчасно стали на облік з вагітності і систематично відвідували лікаря. Бебі-бокс міститиме: коробку, яку можна використати як дитяче ліжечко, спеціальний матрац, дві ковдри (літня й зимова), пелюшки, підгузки, олія, присипки, ножиці, градусник, іграшки тощо, а також друковані матеріали для батьків. Усе буде надзвичайно якісним – на дітях заощаджувати не будуть. Орієнтовна вартість такого подарунка – 5 тис. грн.

Бебі-бокс: вигідно і батькам, і посадовцям

Це стане неабиякою підтримкою молодим українським сім’ям, які переважно бідують. Виграє й українська влада. По-перше, неабияк зросте її рейтинг, причому якраз напередодні президентських виборів (але це, мабуть, випадковий збіг). По-друге, непогано зароблять і фірми, які виготовлятимуть та поставлятимуть бебі-бокси. Адже тендери в Україні, як відомо, виграють переважно наближені до посадовців фірми. Мабуть, теж випадковість…

Ми вирішили проаналізувати, скільки можна заробити на поставках бебі-бокс. Щоб не надто заглиблюватися в ціновий діапазон усіх речей, спинилися на найпростішому – пелюшках. Зазвичай українці їх виготовляють власноруч зі шматків тканини довжиною 1–1,2 м. У полтавських магазинах байка і фланель із дитячим малюнком коштують близько 85–95 грн/м. Проте нам вдалося відшукати й білу фланель по 44 грн/м. Певно, родини, які не мають зайвих грошей, оберуть тканину без малюнка. І, отримавши таку ж якість, заощадять на кожній пелюшці близько 50 грн.

Але виробники навряд чи будуть здешевлювати бебі-бокс. Закупивши оптом тканину за безцінь, вони виставлять гранично максимальні ціни за кожну річ. Та й не будуть вони пхати в бебі-бокс шматки тканини, а попередньо обрублять кожну пелюшку, в результаті її вартість додатково зросте, можливо, навіть до 200–250 грн.

Звичайно, родині, яка отримає в подарунок «дармовий» бебі-бокс, за великим рахунком байдуже, скільки коштує кожна річ. Але кожен бебі-бокс оплачуватимуть з бюджету, тобто за кошти платників податків. Не важко порахувати: в Україні щороку народжується близько 400 тис. дітей, значить, знадобиться близько 2 мільярдів гривень у рік лише на бебі-бокси. Якщо хоча б половина сімей найме муніципальну няню, потрібні будуть ще 3,6 мільярда.

Хоча з нянями ситуація складніша. Проаналізуйте своє оточення: чи багато людей погодяться доглядати чужих немовлят та ще й офіційно? Адже це автоматично позбавляє їх субсидій.

…На словах влада нещадно бореться з тіньовими зарплатами. Проте поки більшість населення бідуватиме й виживатиме на подачки від держави, поки держава посилюватиме податковий тиск та не створить належних умов, щоб люди були заінтересовані працювати й отримувати гідні зарплати, нічого не зміниться.

Певно, українські посадовці відчувають свою тимчасовість. Тому й не розробляють стратегічних програм на перспективу. Усе, що вони пропонують, розраховане на короткий час. Податкова політика – щоб якнайшвидше наповнити бюджет, а не створити міцний фундамент для розвитку економіки. Запровадження субсидій – щоб зняти напругу в суспільстві зразу після підвищення тарифів на комунальні послуги. А саме підвищення тарифів – щоб отримати черговий кредит від МВФ. А його ж доведеться віддавати! Але про таке «далеке» майбутнє вони не думають, їх турбують значно ближчі перспективи.

Однак дитина – не чергові вибори. Не кожен наважиться народити її, якщо немає впевненості в майбутньому. Чи підвищить бебі-бокс народжуваність? І чи не вийде так, що народжуваність зросте переважно за рахунок асоціальних сімей, де батьки не працюють і розраховують лише на «дитячі» гроші й подарунки? А тільки-но виплати закінчуются, здають дітей в інтернатні заклади…

Бебі-бокс у Європі: важлива не кількість, а якість

Ідея дарувати бебі-бокс не нова, вона існує в багатьох країнах: Великобританії, Ірландії, Шотландії, Канаді, Індії тощо.

Першою таку практику запровадила Фінляндія ще у 1938 році. Але уряд ставив за мету не збільшення кількості народжених дітей, а зменшення дитячої смертності, й цього вдалося досягти. Зараз Фінляндія має найнижчий показник у світі: приблизно дві дитини на тисячу.

Утім, низький рівень смертності спостерігається і в країнах, де держава не дарує бебі-бокс: Естонії, Ісландії та Японії.

У Фінляндії бебі-бокс коштує близько 300 євро. Але родини мають вибір: узяти бебі-бокс чи отримати грошову компенсацію 140 євро. Багато родин, які вже мають дітей, відмовляються від набору й використовують речі старшого брата або сестри.

У Південній Азії й країнах Африки дарування бейбі-бокс супроводжується освітніми та медичними програмами для батьків.

Якщо проаналізувати європейські країни, то вони заохочують не народження дітей, а їхнє виховання. Подекуди зовсім не виплачують грошову допомогу при народженні дитини: вважають, що батьки мусять виважено підходити до народження свого потомства й подбати про його матеріальне забезпечення. Інша справа, що в суспільстві, де економіка стабільна, зробити це набагато легше, ніж в Україні.

У європейських країнах існує ціла низка пільг для батьків із дітьми. Наприклад, у Чехії одразу ж зменшують відрахування із заробітної плати для працівників, які мають дітей. Тобто народили дитину – менше віддаєте державі, більше залишаєте собі. Таким чином люди заінтересовані заробляти більше (а не отримувати виплати «в конверті»).

Чеська влада всіляко підтримує родини, в яких діти навчаються в школі. Крім того, залежно від кількості народжених (і вихованих!) дітей коригується вік виходу жінок на пенсію: від 53 до 57 років.

Зінаїда МАТЯШОВА.

659 перегляди(ів)