Ліричні й жіночні листівки Лариси Лукаш

9 серпня в Полтавському музеї І. П. Котляревського відкриался виставка, на якій Лариса Лукаш представила свої листівки із колекції Олексія Петренка.

Коли й де вперше з’явилися поштові листівки, історики сперечаються й досі. Офіційною вважається версія, що це було у 1794 р. в Англії. Художник Добсон з нагоди Різдва намалював зимовий пейзаж і сім’ю біля ялинки, а на звороті написав привітання та подарував своєму знайомому. Той був у захваті, й через рік виготовив близько десяти схожих листівок та розіслав знайомим.

Насправді подібні привітання на шматочках картону виготовляли ще у ХV ст. У Британському музеї, приміром, зберігається листівка цієї пори, яку герцог Орлеанський адресував коханій дружині.

Проте масовий випуск поштових карток, як їх тоді називали, розпочався після 1869 року. Поштовхом стали розрахунки австрійського економіста Е. Германа, які доводили: третина листів не містить секретної інформації, отже, їх можна пересилати й без конвертів. Нововведення Австро-Угорської імперії миттєво оцінили у багатьох країнах. У Франції та Німеччині листівки почали випускати 1870-го, в Англії, Швейцарії — 1871-го, у Російській імперії — 1872 року. Тоді ж з’явилися і філокартисти — колекціонери листівок. А на зламі XIX—XX століть це захоплення покорило світ. До виготовлення листівок долучилися відомі художники й фотомайстри. З’являються цілі серії листівок, які зараз, через 100 років, є неоціненним джерелом для науковців. Тож недарма той період називають золотим у філокартії.

Люди старшого віку добре пам’ятають, як іще кілька десятків років тому напередодні свят кожен неодмінно надсилав друзям та знайомим вітальні листівки. Часи змінюються, й телефонний зв’язок та Інтернет поступово витіснив цей, здавалося б, незмінний атрибут нашого життя. Проте вітальні листівки не зникли, вони стали іншими.

Лариса Лукаш: роботи художниці
Роботи художниці.

Полтавська художниця Лариса Лукаш виготовляє листівки… на тканині. Кожен такий виріб ручної роботи – це справжній витвір мистецтва, адже мисткиня поєднує різні техніки. Листівки Лариси Лукаш – це текстильні колажі з використанням тканини і шовку, олійної пастелі, монотипії. Тканина і шовк залежно від світла, що падає, завжди змінюють вигляд. До всього, роботи Лариси Лукаш (як листівки, так і пастелі) наповнені неповторним ліризмом, казковою чарівністю, жіночністю.

Переконатися в цьому можна, завітавши на персональну виставку авторської листівки члена НСХУ Лариси Лукаш, яка 9 серпня відкрилася в музеї І. П. Котляревського у Полтаві. На відкриття зібралося чимало поціновувачів таланту художниці: друзі, колеги по цеху й звичайні полтавці, яких підкорила надзвичайно світла аура робіт Лариси. Виступаючи на відкриття виставки, чимало з них наголошували, що познайомилися з художницею (особисто або в соцмережах) після того, як у їхніх домівках з’явилися листівки Лариси Лукаш чи її картини.

А скільки її робіт розлетілося по всьому світу! Адже люди охоче купують ці маленькі витвори мистецтва для себе та на подарунок друзям. Саме це, зізналася Лариса Лукаш, і стримувало організацію чергової виставки. Бо як зібрати воєдино тисячі своїх робіт?

Лариса Лукаш
Лариса Лукаш і Олексій Петренко.

Допоміг відомий полтавський колекціонер і благодійник Олексій Петренко. Виявилося, що в його колекції, крім старовинних поштових карток та творів мистецтва, є й листівки Лариси Лукаш. 120 із них представлені на виставці.

– Колекціонувати твори сучасних митців особливо приємно, – зізнався Олексій Миколайович на відкритті виставки, – бо водночас із цінними надбаннями підтримуєш художників.

Окрім художників, благодійник підтримав і музей І. П. Котляревського, принагідно подарувавши дуже цінні експонати: дві поштові картки початку ХХ ст. з ілюстраціями Порфирія Маpтиновича до «Енеїди».

Принагідно зазначимо, що виставка, на якій представлені листівки Лариси Лукаш із колекції Олексія Петренка, експонуватиметься в музеї І. П. Котляревського (Першотравнеивй проспект, 18) протягом місяця з 9.00 до 17.00. Тож завітайте та отримайте насолоду!

Зінаїда МАТЯШОВА.

  Фото автора<

174 перегляди(ів)