Профтехосвіта на Полтавщині: готуємо спеціалістів для чужого дядька?

9 липня в Полтавській ОДА розглядали питання про вдосконалення ПТУ на Полтавщині

Стан професійно-технічної освіти в регіоні дедалі більше непокоїть його керівництво, адже чимало випускників ПТУ та професіональних ліцеїв тощо, які навчаються коштом держави або місцевих бюджетів, так і не працевлаштовуються за фахом на підприємствах Полтавщини. Або, отримавши спеціальність, взагалі виїжджають за кордон у пошуках кращої долі.

Чи можна виправити ситуацію?

Відповідь на це запитання 9 липня шукали в Полтавській ОДА, де розглядали питання вдосконалення професійно-технічної освіти на Полтавщині та реалізацію регіонального плану її розвитку.

ПТУ Полтавщини «оптимізували». Кажуть, що на краще…

навчання в ПТУ на Полтавщині
Олена Харченко

На перший погляд, якщо взяти до уваги доповідь директора обласного департаменту освіти і науки Олени Харченко, з професійно-технічною освітою в області великих проблем немає. Навпаки, заклади справно готують фахівців затребуваних професій, їхня система постійно удосконалюється, в них розвиваються новітні форми навчання тощо.

Правда, ПТУ в області трохи поменшало: з 42 в 2016 році, до 36 в 1918 році. Зокрема, зменшилась кількість професійних ліцеїв та професійних училищ, і збільшилось кількість так званих центрів професійно-технічної освіти.

Проте, переконувала О. Харченко, це не скорочення через брак грошей на утримання ПТУ або через недобори учнів, а «оптимізація». Яка, до речі, пішла лише на користь профосвіти, переконана директорка департаменту. Приміром, після скорочення ПТУ в Кременчуці вивільнилися майже два мільйони грошей, які спрямували на розвиток навчальної бази училищ, які ще залишилися в Наддніпрянському місті.

До речі, на сьогодні в області в закладах профтехосвіти навчаються 10100 молодих полтавців. Вони здобувають робітничі спеціальності, котрі користуються попитом на підприємствах області.

За інформацією О. Харченко, в освітніх закладах роблять все можливе, щоб випускники ПТУ, залишаючи стіни закладів, набули добрі практичні навички із професій, які вони опановували. Впроваджують нові форми співпраці між закладами освіти та підприємствами-замовниками робітничих кадрів, приватним бізнесом. Робиться це з метою подальшого удосконалення партнерських відносин між системою професійної освіти та бізнесом, залучення додаткових ресурсів для розвитку матеріально-технічної бази закладів професійної освіти тощо.

Навчальний процес в ПТУ: вперед, у… минуле

Як приклад добре налагодженого навчального процесу наводили систему навчання в Решетилівському професійному аграрному ліцеєм імені І.Г.Боровенського. Учасникам наради навіть продемонстрували рекламний відеоролик, присвячений ліцею. Але очікуваного враження на тих, хто брав участь у обговоренні, схоже, він не справив.

Повз увагу, зокрема голів Полтавської ОДА Валерія Головка та облради Олександра Біленького не пройшло те, що учнів, зокрема механізаторів, найкращого ліцею навчають спеціальностям на давно застарілому обладнанню. Ще радянських часів. Директор аграрного коледжу Ніла Спільна визнала, що навчальне обладнання справді використовують застаріле. Деякім навчальним зразкам вже по 25-30 років…

Стан ПТУ на Полтавщині
ПТУ в Полтавській області

Реалії такі, що через брак коштів ліцей вже не може закуповувати сучасне обладнання для навчального процесу. Цього року, приміром, закупили всього одну борону та установку для обприскування. Витратили на це трохи більше 60-ти тисяч гривень. Себто, придбали обладнання, яке конче потрібно не стільки для навчання, скільки для роботи полях ліцею.

А в аудиторіях ПТУ, де готують кадри, все ще можна побачити навчальні плакати та техніку ще радянських часів…

З цього приводу О. Біленький звернув увагу директора департаменту О. Харченко на необхідність більш ефективної роботи з оновлення технічної бази ПТУ. Зокрема, на пошуки шляхів співпраці з міжнародною корпорацією Huawei по створенню «інтерактивної освітньої модульної площини з можливостями віртуальної лабораторії».

«Міжнародна корпорація Huawei може дистанційно та безкоштовно надавати послуги для професійно-технічних закладів освіти Полтавської області, які орієнтовані на підвищення кваліфікаційного рівня та конкурентної здатності студентів цих закладів, – зазначив голова облради. – До послуг, які може надавати корпорація, входить створення віртуальної лабораторії, яка надасть можливість студентам, наприклад, ознайомлюватися та працювати із модернізованою технікою, якої немає в наявності…».

О. Біленький також наголосив, що на сьогодні механізм взаємодії роботодавця із працівником налагоджений погано, тому в області має місце значний відтік випускників ПТУ за кордон.

Чому не працює «система?

Більш безапеляційно щодо системи профосвіти в області висловився В. Головко. За його словами «система не працює» через що в ПТУ нині вчать «на пальцях», бо там немає сучасного обладнання.

«Ми готуємо спеціалістів в ПТУ, а вони виїжджають за кордон», – обурювався керівник області.

В. Головко запропонував й надалі удосконалювати систему профтехосвіти в області. Зокрема, за принципом опорних шкіл. Тобто, на базі кількох – найпотужніших профтехучилищ, створити опорні заклади, а решту перевести в статус їхніх філій. На думку керманича регіон це дозволить поліпшити їхнє фінансування, що відкриє шлях до осучаснення навчального процесу. Він також запропонував розібратися з тим, чому випускники ПТУ виїжджають за кордон, а не працевлаштовуються на підприємствах області.

«Сьогодні на апаратну нараду винесли питання, важливе для розвитку освіти в області. Зокрема, це розвиток професійно-технічної освіти. Шукали систему впровадження і модернізації наших закладів, що вкрай потрібно для забезпечення належної освіти. Виходимо на підсумкове рішення на осінь цього року, коли запропонуємо систему опорних закладів з присутністю філій. Зустрінемося із роботодавцями, промисловцями та аграріями, щоб знайти варіанти підвищення статусу цих навчальних закладів і вдосконалення системи, яка не дозволяє нам забезпечити робітничими професіями нашу промисловість та підприємства…», – підсумував результати обговорення голова Полтавської ОДА.

Довідка «ПП:

У радянські часи професійно-технічна освіта Полтавщини займала провідні позиції у підготовці робітничих кадрів. Саме навчальним закладам Полтавщини уряд країни довірив підготовку кваліфікованих робітників для Куби та Монголії. А педагогічних працівників ПТУ запрошували викладачами в інші країни. Приміром, викладач ПТУ№9 Родін М.В. працював в Іраку, Короткий В.Я. (ПТУ№10) – в Гвінеї, Супруненко В.І. (ПТУ№3) – в Ірані.

В кінці 70-х та на початку 80-х років минулого століття професійно-технічні заклади нашої області щорічно готували від 900 до 1400 фахівців для підприємств і установ Самаркандської і Ферганської областей Узбецької ССР.

1970 року килим «Древо життя», виготовлений золотими руками Бабенко Н.Н., майстра виробничого навчання з Решетилівки, передано в подарунок Організації Об’єднаних Націй від українського народу. Він і до цього часу прикрашає один із залів цієї організації.

(За матеріалами Інтернет)

Олександр Брусенський

401 перегляди(ів)