У Опішні відбувся етнофестиваль “Борщик у глиняному горщику – 2018”

На Етнокулінарному шоу «П’ятий гастрономічний етнофестиваль “Борщик у глиняному горщику – 2018” можна було скуштувати кілька десятків видів борщу та чимало інших смаколиків української національної кухні.

Шубовсь! Шубовсь! То відра картоплі й капусти летіли до 50-ти, 80-ти та 100-літрових казанів, чанів і менших каструль та горщиків. У печах і на багаттях умлівали тази засмажки й квасного пасерованого буряка. В одному місці товкли старе сало, в іншому шаткували оберемки квасцю й петрушки. Кипіло, шкварчало, булькало. Куховарки й куховари в українському національному вбранні витирали спітнілі обличчя, помішуючи вариво великими черпаками й підкидаючи дрова. А кругом, виринаючи з клубів диму вогнищ, підтанцьовуючи в такт народній музиці та співам, снували допитливі туристи, випитуючи рецепти й технології, «нагулюючи» апетит від неймовірних ароматів страв української народної кухні.

Дуже багато відвідувачів етнокулінарного шоу «П’ятий гастрономічний етнофестиваль “Борщик у глиняному горщику – 2018” не чекали 13-ї години, коли мала розпочатися офіційна дегустація кількох десятків конкурсних борщів, а шикувалися в черги до яток і столів, розмітаючи налисники, вареники, галушки, вергуни, пиріжки, борщі традиційні, а також борщі з грушами та чорносливом, качану кашу й інші екзоти-смаколики української кухні. Таких смаколиків не завжди знайдеш навіть у найкращих рестораціях України.

“Борщик у глиняному горщику – 2018”: конкурс, майстер-класи, екскурсії

Тут же, на території ЕтноЕкоАргоСадибі-музею «Лялина світлиця» Олени Щербань проходили майстер-класи для дітей і дорослих з гончарства, прядіння, тканинної ляльки-мотанки, качаної каші, латаних коржиків, вергунці, бубликів-свистунців тощо.
Охочі могли потрапити на екскурсію до двох старих хат, розташованих та етоносадибі, що є етнографічними музея, яку проводив чоловік Олени – Анатолій Щербань, кандидат історичних наук.

Фестиваль-шоу «Борщик у глиняному горщику» в Опішному на Полтавщині, яке вже й так добре відоме в країні й за кордоном завдяки фестивалям, які проводить Національний музей-заповідник українського гончарства, набирає популярності й щороку його відвідує все більше гостей.

– Хочу, щоб полтавський край, – каже організатор фестивалю-квесту “Борщик у глиняному горщику – 2018”, доктор історичних наук Олена Щербань, – окрім іншого став центром зеленого, зокрема, й гастрономічного туризму. Щоб не зникала місцева традиція борщотворення, щоб і ми могли почастуватися борщами й іншими стравами, які готували ще бабусі наших бабусь, і навчити цьому дітей і онуків.

На жаль, переважна більшості кулінарних майстринь, котрі взяли участь у фестивалі й уміють готувати в печі, досить літнього віку. Молоді господині вже не знають, як до тієї печі підійти, і що таке рогач і кочерга. Та й збереглися ті печі де-не-де у віддалених селах. Але страви, приготовлені на електро- чи газових плитах, у мікрохвильовках та мільтиварках мають зовсім не той смак, що в печі чи на вогнищі і, будемо відвертими, не такі корисні. Нинішній тепм життя змушує жінок економити час. А в старовину господині, щоб зварити борщ, необхідно було і 5-6 годин (якщо з приготуванням бульйону).

Борщ, як пише енциклопедія, овочева страва з м’ясом або грибами, традиційна страва східних слов’ян, найпопулярніша страва на столі українців. Складником традиційного червоного борщу є столовий буряк. У склад українського і київського борщів входить до 20 найменувань продуктів, полтавського і зеленого — до 18, чернігівського — 16. Борщ від борщу у різних регіонах країни може відрізнятися разюче, часом аж до невпізнавання. Тим не менше, незмінним залишається одне – це його назва і “овочевість”.

Найпопулярнішими є український червоний борщ, пісний борщ з рибою, зелений борщ. Регіонально вирізняються борщ полтавський з галушками, борщ волинський з грибами, борщ закарпатський з квасолею та квашеною капустою, борщ львівський з сосисками та борщ харківський з фрикадельками на пиві. Також є борщ білий, чорний, капусняк.

А вже що кожна господиня готує по-своєму, як мама навчила, то тих рецептів – десятки тисяч. Моя покійна тітка Ліда з новосанжарської Лелюхівки варила такий неперевершений борщ з домашньої курки, що як згадую, слинки течуть. Шкода, що свого часу не записала його рецепт… Одна хазяйка любить, щоб капустка була трохи недоварена й хрустіла на зубах, друга «признає» у борщі тільки квасний буряк, третя додає для кислинки квашені помідори, інша любить, що зверху плавало на палець жиру з бульйону, інша, щоб не було ні жиру, ні олії – дієтичний. Одно слово, як у народі кажуть: на колір, на смак – товариш не всяк.

До речі, Міністерство культури України підтримало ініціативу про внесення класичного українського борщу до списку Всесвітньої нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Етнофестиваль “Борщик у глиняному горщику – 2018” зібрав учасників і відвідувачів із усієї України

Цьогоріч в Опішні на етнофестивалі “Борщик у глиняному горщику – 2018″змагалися народні кулінари з Полтавщини, Черкащини, Дніпроперовщини, Сумщини, Вінниччини, Ченігівщини, Житомирщини, Львівщини. До речі, львів’янка приготувала галицький холодник – неварену страву на кефірі з сирим тертим буряком.

Під час дегустації гості фестивалю голосували своїми вхідними квиточками за той борщ, який їм найбільше сподобався. Тож перше місце виборола Любов Правденко з села Попівка Зіньківського району Полтавщини зі своїм борщем з полуницею. Друге місце на етнофестивалі “Борщик у глиняному горщику – 2018” зайняв жовтий весільний капусняк, приготовлений колективом «Музею весілля» з села Великі Будища Диканського району Полтавської області. А на третьому місці авторський борщ зі свинячими хвостами Віталія Хмелика з Полтави (псевдо – Вєрка Сердючка).

Мені особисто дуже сподобався борщ з грибами та качкою від житомирянки Інни Гулечко, зелений борщ від Олексія Ващенка з маленького зіньківського села Васьки та борщ із чорносливом Катерини Піщаленко з Глинська цього ж району.

Людмила Стельмах (Кучеренко)
Фото автора
135 перегляди(ів)