Василь Сенько відтепер назавжди закарбований у Полтаві

У Полтаві відкрили пам’ятний знак легендарному українцю, двічі Герою Радянського Союзу, чия доля тісно пов’язана з Україною й безпосередньо з Полтавою. Його ім’я – Василь Сенько.

26 травня в обласному центрі відзначили 75-річчя 13-ї гвардійської важко-бомбардувальної авіадивізії, штаб якої понад півстоліття тому дислокувався в Полтаві на території авіаційного містечка, що на вулиці Маршала Бірюзова. Одночасно ветерани-авіатори святкували й 75-річчя 185-го гвардійського важкого бомбардувального авіаційного полку, який входив до складу легендарної авіадивізії. Це саме той полк, який першим у ВПС Радянської Армії отримав на озброєння надзвукові реактивні літаки Ту-22М3, які на Заході прозвали «бекфайєрами». Після отримання Україною незалежності їх порізали на брухт у присутності тодішнього посла США в Україні Гербста.

На святкування зібралися десятки ветеранів, чиє життя тісно пов’язане з авіацією. Колишні льотчики, штурмани, інженери і техніки, спеціалісти тилу і зв’язку вишукувалися в символічному строю біля Вічного вогню, що палає біля підніжжя пам’ятника військовим авіаторам.

Памятну дошку, на якій закарбований Василь Сенько, відкрили на території музею важкої бомбардувальної авіації

Після покладання квітів до гранітних стел з іменами льотчиків і штурманів авіадивізії – Героїв Радянського Союзу, учасники заходу перейшли на територію Полтавського філіалу військово-історичного музею України – музею важкої бомбардувальної авіації. Там сьогодні врочисто відкрили пам’ятний знак, присвячений Василю Сеньку. Він – єдиний військовий штурман, двічі удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Ескіз пам’ятної дошки із зображенням В. Сенька виготовили за ескізом працівників музею коштом ветеранів Дальньої авіації та спонсорів. На відкритті, яке відбулося в присутності чималої кількості ветеранів дивізії, полтавців та гостей обласного центру, говорили про вклад військових авіаторів у перемогу над нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни, роль полтавської авіадивізії в розгромі ворога, та про особисту мужність В. Сенька.

Василь Сенько: від учителя школи до героя-авіатора

Василь Сенько нар. 15 жовтня 1921 року на Чернігівщині. Закінчив Новозибківський учительський інститут, працював учителем у Брянській обл. У 1940 р. Василь Сенько був призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Олсуф’євську військову авіаційну школу. З листопада 1941 року Василь Сенько – на фронті, спочатку на посаді стрільця-бомбардира бомбардувального авіаційного полку, згодом – як штурман екіпажу, штурман авіаланки. У складі 10-го гвардійського авіаційного полку далекої дії 3-ї гвардійської авіаційної дивізії далекої дії 3-го гвардійського авіаційного корпусу далекої дії 18-ї повітряної армії на бомбардувальнику Іл-4 брав участь у боях на території Польщі, Східної Прусії, Німеччини. Всього за роки війни гвардії капітан В. В. Сенько здійснив 402 бойових вильотів на бомбардування військово-промислових об’єктів у глибокому тилу ворога та його вузлів оборони

.

Після закінчення війни Василь Сенько продовжив військову службу у ВПС на штурманських посадах, був викладачем Тамбовського військового училища. Помер Василь Сенько 5 червня 1984 рокув Тамбові.

(За матеріалами Вікіпедії).

Олександр Брусенський
Фото автора
168 перегляди(ів)