Зміни правопису: «Нехай на тих индиків нападе икавка»

український правопис

Українська мова красива, мелодійна, але доволі складна: щоб вивчити її, треба запам’ятати багато правил правопису і ще чимало винятків із них. Іноземцям, які беруться опанувати «солов’їну», не позаздриш.

Утім, українців, які досконало знають рідну мову, теж небагато. Навіть серед учителів, держслужбовців, журналістів знайти таких дуже складно.

Тож із добором кадрів (скажімо, в редакціях) існують певні проблеми. Приходить молода людина, б’є себе в груди, розповідає, де вже встигла попрацювати, яких вагомих успіхів досягла, та коли дає написаний нею текст, стає просто моторошно. А вона навіть не розуміє, яка, наприклад, різниця між словами «розміщується» й «знаходиться», «прагнути» й «старатися», «протягом» і «на протязі», що третина з ужитих нею слів – русизми, адже так розмовляють УСІ, й ось таку мову-покруч вона чула упродовж свого коротенького життя вдома, в школі, виші й тих редакціях, де працювала раніше.

Ще складніше знайти грамотного коректора, бо тут претенденти ще й твердо переконані, що вони вже точно знають правопис, що так, як вони скажуть, і мають писати журналісти… Але ж мовні норми періодично змінюються, тож мало запам’ятати університетські лекції багаторічної давнини, треба ще й постійно відслідковувати новації.

216 сторінок правил правопису

Найближчим часом життя українців, які повсякчас стикаються з українською мовою (вивчають її в школі, готуються до ЗНО, використовують у роботі тощо) може ще більше ускладнитися. Бо Національна комісія з питань правопису (а це 25 авторитетних науковців) підготувала проект нової редакції Українського правопису. Він містить 216 сторінок тексту, їх можна знайти та переглянути на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua/

український правопис

Усіх бажаючих просять висловлювати пропозиції й зауваження до 15 вересня.

Що хочуть змінити

Пропонуємо вашій увазі основні новації проекту.

«И» на початку слова. У сучасній мові літера и на початку слова пишеться хіба що в іншомовних іменах: Кім Чен Ин. Проте новатори згадали так званий харківський правопис 1929 року (він був скасований 1933 року) й пропонують поряд зі звичними нам словами, що починаються на і, вживати форми на и: індик (индик), індича (индича), ирій (вирій), і́род (ирод). Обов’язковим буде «и» на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий), дієслів (икати, икнути, икатися, икнутися) та похідних від них іменників (икавка, икавочка).

український правопис

«Т» замість «Ф». У словах іноземного походження, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність вживання їх із т: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Марфа і Марта, Федось і Тодось.

Проект і проєкт. До звичних нам плеєрів, роялів та феєрверків доведеться додати ще й проєкт та проєкцію.

Великі літери. Назви найвищих державних посад прийнято писати з великої літери, однак новий правопис пропонує залишити велику літеру лише в офіційних документах та текстах. У неофіційній мові слова президент, генеральний прокурор та прем’єр-міністр можна вживати з малої літери. Слова ректор, консул та інші нижчі посади навіть у офіційних документах писатимуть із малої літери.

український правопис

Без дефісу. Щоправда, слова прем’єр-міністр саме в такому написанні не буде. Бо творці правопису пропонують прибрати дефіс у регулярно вживаних іншомовних словах: топмодель, попмузика, вебсторінка, пресконференція, ексчемпіон тощо.

При цьому хочуть лишити з дефісом контр-адмірала, айті-галузь, е-декларування, е-декларацію. А ще перетворили звичне вітамін D на вітамін-Д. Отже, доведеться спочатку добре подумати, чи ставити дефіс, чи ні.

Бог і Святвечір. У чинному правописі слово Свят-вечір як виняток пишеться через дефіс. Його пропонують писати разом за правилом складноскорочених слів (так само, як мультфільм, Міносвіти).

український правопис
Пропонується внормувати й написання інших релігійних понять. Культові книги (Біблія, Старий Завіт) та назви богів (Зевс, Меркурій) писатимуться з великої літери. У назвах свят, постів, церков із великої літери писатимемо лише перше слово: Великий піст, Страсний тиждень, Українська греко-католицька церква, Вірменська апостольська церква. Назви вищих церковних посад мають писатися з великої літери: Вселенський Патріарх, Папа Римський, Митрополит Київський і всієї України. Решта пишеться з малої: архієпископ, святий (але: Пресвята Богородиця, Свята Трійця, собор Святого Петра), архімандрит.

З малої літери писатимуться вигуки: боже, господи, їй-богу, господи боже мій, боже збав (крім випадків, коли ці слова є прямим звертанням до Бога).

український правопис

Пів аркуша й піваркуш. У сучасній мові числівник «пів» із іменниками в родовому відмінку пишеться разом, якщо це загальна назва: півгодини, півбанки й через дефіс, якщо далі йде власна назва: пів-Європи, пів–Києва. Тепер же «пів» пропонують писати окремо: пів аркуша, пів години, пів відра, пів міста, пів огірка, пів острова, пів яблука, пів ящика, пів ями, пів Європи, пів Кєва, пів України.

Водночас якщо «пів» і наступний іменник у формі називного відмінка становлять єдине поняття, їх треба писати разом: піваркуш, південь, півзахист, півколо, півострів.

Торгові назви. Зараз торгові назви продовольчих, тютюнових виробів, вин, мінеральних вод беруть у лапки й пишуть із великої букви: цукерки «Асорті», сир «Королівський». Автори нового правопису пропонують деякі назви, які, на їхню думку, стали загальними, писати без лапок: кока-кола, любительська ковбаса. Однак як визначатиметься ця «загальність», незрозуміло.

український правопис

У лапках, але з малої букви. До­ведеться звикати: «запороожець», «фольксваген» (автомобілі), «боїнг» (літак), «панасонік» (магнітофон) писатимуться в лапках, але з малої літери. Водночас у лапках, але з великої літери писатимуться назви засобів пересування, утворені від власних назв: «Тесла», «Таврія». Будуть і винятки: «жигулі», «мерседес».

У неофіційній мові дозволяється вживати без лапок: «приїхали на запорожці; каталися на мерседесі».

Замість лапок частина «власне». Вживаючи слова в переносному значенні, ми часто беремо їх у лапки, щоб підкреслити несправжність чи абсурдність сказаного. Автори нового правопису пропонують утворювати складні іменники з першими компонентами власне-, невласне, що надають їм значення справжності/несправжності, ідентичності/неідентичності: власне-зв’язки, невласне-зв’язки, власне-іменники.

український правопис

Чергування «у» з «в». Новий проект досить ліберальний до вживання «у» й «в». Зараз на початку речення обов’язкове «у», однак автори проекту дозволяють вживати і «в»: В лісі пахло квітами; Вгорі сяяло сонце.

Після слова, що закінчується на голосний, перед «в» обов’язковим буде префікс «в-», а не «у»: гості ввійшли до зали, дитина вві сні посміхається; вони ввісьмох вийшли на Говерлу.

«У» вживатиметься після паузи, що на письмі позначена комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед буквою, що передає приголосний: До мене зайшла товаришка, учителька із сусіднього села; Стоїть на видноколі мати — у неї вчись (Б. Олійник).

Зникне слово «Вкраїна», яке зараз можна вживати в поезії.

Український правопис: ціна перемоги

Проект викликав жваве обговорення. У соцмережах українці масово обурюються, що запропоновані зміни реанімують давно забутий харківський правопис 1929 року, що вони не враховують сучасних реалій, тож неминуче ускладнять життя українців. Тепер усі правила доведеться «зубрити заново».

український правопис

Водночас деякі радикали (зокрема Ірина Фаріон, Лариса Ніцой та інші) навпаки вважають, що змін недостатньо. «Великою перемогою буде те, якщо у правописі легалізують «матеріяльний» замість «матеріальний», Атени замість Афіни, – заявила І. Фаріон. – Ми переможемо, якщо вдасться закріпити такі слововживання, як «радости, незалежности та соли» у родовому відмінку іменників третьої відміни».

Автори ж проекту стверджують: вони не брали за основу жоден правопис. А запропоновані ними зміни врятують українську мову від русифікації й осучаснять її.

Якщо мета новаторів полягає лише в тому, щоб невпізнанно змінити українську мову, тоді, звичайно, проект дуже слушний. Однак цією мовою доведеться послуговуватися мільйонам українців. Звикати до неї і школярам, і викладачам, і держслужбовцям буде непросто.

український правопис

Та й державному та місцевим бюджетам новації влетять у копієчку. Бо доведеться викинути на смітник усі шкільні підручники й друкувати нові. А ще змінювати існуючі комп’ютерні програми, які правлять тексти. Так само – онлайн-словники та інші продукти. Спочатку їх доведеться розробити заново, а органам влади – закуповувати, встановлювати… Уявляєте, скільки комп’ютерів стоїть у державних установах? І всі вони потребуватимуть установки нових програм, бо інакше документообіг вестиметься з помилками.

Невже у нас така багата країна, що ми не знаємо, куди дівати гроші? Чи не надто дорога ціна за те, щоб дистанціонуватися від російської мови й «русского мира»? «Які индики придумали ці зміни? Хай на них нападе икавка», – пишуть українці в соцмережах.

Коли чекати змін правопису

український правопис

Але коменти в соцмережах до уваги не беруться. Треба завантажити із сайту Міносвіти спеціальну таблицю зауважень і пропозицій, заповнити її й надіслати електронною поштою. Причому громадське обговорення триватиме лише до 15 вересня.

Після цього документ обговорюватимуть у Академії наук України, потім подадуть на затвердження в Кабінет міністрів. І вже міністри вирішуватимуть долю українського правопису. Тому зміни, вочевидь, не зачеплять тих, хто складатиме ЗНО 2019 року.

Зінаїда МАТЯШОВА.

659 перегляди(ів)