Більськ: між минулим і сучасністю

Напередодні Дня археолога, який відзначають в Україні 15 серпня, в Полтавському краєзнавчому музеї організували виставку, яка має безпосереднє відношення до фахівців, котрі досліджують стародавні часи. Успіх експозиції забезпечило те, що Полтавщина здавна відома як регіон, де можна відстежити міграцію стародавнього народу – скіфів. Вони наклали неповторний відбиток на культуру та спосіб життя нащадків. До них полтавці зараховують і себе. Предмети матеріальної культури, які регулярно поповнюють експозиції краєзнавчого музею, свідчать, що своєрідна культура цього зниклого народу насправді продовжує існувати донині. Відомо, що наша область має на своїй території невичерпну пам’ятку старовини, яка раз у раз дивує археологічну спільноту своїми артефактами, що викликають непідробний інтерес пересічних полтавців. Ідеться про Більське городище, що на території Котелевського району, де вже десятки років науковці розкопують давні кургани, які зберігають свідчення культури та побуту скіфів, які населяли той край.

Саме до Дня археолога у Полтавському краєзнавчому музеї 14 серпня влаштували показ унікальних експонатів, що їх знайшли під час багаторічних розкопок Більського городища. Величезна територія площею майже 4,5 тис. га й нині зберігає чимало матеріальних пам’яток стародавньої культури, які почали досліджувати ще 1906 року. Початок по-справжньому науковому дослідженню тамтешніх курганів, які не зруйнував час, поклав археолог Василь Городцов. Майже півстоліття розкопками та вивченням матеріальної культури Більського городища займається харківський професор Борис Шрамко. Естафету наукових розробок від батька прийняла його донька Ірина Шрамко – український археолог і доцент Харківського університету імені В. Каразіна.

Перші відвідувачі виставки мали змогу ознайомитися з унікальними експонатами скіфської доби, які вперше виставили на огляд широкого загалу. Працівники Полтавського краєзнавчого музею доклали чимало зусиль та творчої наснаги, щоб відновити атмосферу часів, у якій жили наші далекі пращури, та показати їхній побут. Виставку формували не лише з експонатів, які зберігаються в запасниках Полтавського краєзнавчого музею, але й із Музею археології Харківського національного університету імені В. Каразіна та збірки Історико-культурного заповідника «Більськ». До речі, його директор Ігор Корост також був присутній на відкритті виставки й розповів чимало цікавого про дослідження культури скіфів на Полтавщині.

Серед експонатів, які відвідувачі побачили в експозиціях, була колекція давньої кераміки, набір ритуальних предметів із поховань скіфських воїнів або скіфської знаті. Доповнюють виставку світлини, котрі демонструють процес польових розкопок, коли й було знайдено ці унікальні артефакти. Родзинки виставці придали картини відомого полтавського художника Павла Волика – майстра, який чимало сегментів своєї творчості присвятив Котелевському краю, де народився й виріс.

«Малюю, можна просто і коротко сказати, те, що люблю. А закоханий найбільше в пейзажі Полтавщини, Котелевщини. Там, де я народився і виріс…», – розповів у своєму виступі на відкритті виставки митець.

Олександр Брусенський

Фото автора

279 перегляди(ів)