Карантин в Україні продовжили, але пом’якшили

4 травня на позачерговому засіданні Кабміну уряд продовжив (уже втретє) карантин в Україні до 22 травня. При цьому дещо послабив обмежувальні заходи.

До такого рішення урядовців підштовхнули низка протестних акції підприємців у столиці та інших містах. Представники малого й середнього бізнесу заявляють, що карантин в Україні позбавив їх роботи й заробітку, зараз їхні родини – на межі виживання.

Деякі політики одразу ж кинулися «захищати підприємців» та закликати відмінити карантин в Україні. Можна довго дискутувати, що важливіше: здоров’я чи робота й можливість заробити гроші. Хоча правильніше було б сфокусуватися на тому, що карантин по-українські створює певні перекоси: захищає одних і залишає напризволяще інших.

Карантин в Україні: одним преференції, другим заборона

Ви не задумувалися, чому в умовах карантину дозволили безперебійно працювати супермаркетам, а невеликі магазини на ринках одразу ж закрили? Підприємцям навіть не дали часу, щоб вивезти свій товар, і він банально згнив… І така дискримінація залишається навіть після «пом’якшення» умов карантину. Чому на ринках обов’язково слід проводити температурний контроль, а потрапити в супермаркет можна кому завгодно? І це при тому, що на ринках люди скуповуються переважно на свіжому повітрі, а в супермаркетах натовп скупчується у закритому приміщенні. І чому супермаркети можуть працювати без захисних екранів, які вимагають встановити на ринках? Або чому, коли всі ннепродовольчі магазини опинилися під забороною, влада дала «зелене світло» мережі магазинів «Епіцентр»? Таких запитань без відповідей дуже й дуже багато.

Загалом два місяці перебування в карантині не минули безслідно для кожного українця. Це непростий період, сповнений докорінною зміною звичного способу життя, тривогою, невизначеністю і, напевно, цілковитим переосмисленням пріоритетів. Хочеться вірити, що переважна більшість людей нарешті усвідомила: головне – це не гонитва за грошима, багатством та сумнівними задоволеннями, а людське життя, здоров’я, сімейні цінності. І якщо раніше багатьом бракувало часу на дітей, коханих, батьків, дідусів і бабусь, то тепер вони нарешті зуміли сказати рідним, як вони їх цінують і люблять…

Медики масово хворіють та помирають

Ці два місяці були особливо тривожними для тих родин, де виявили хворих на коронавірус, і особливо відповідальними для медичних працівників. Багато з них, опинившись на передовій боротьби з СОVID-19, самі захворіли на цю небезпечну недугу.

Україна лідирує за кількістю інфікованих медичних працівників. За інформацією на 1 травня померли 16 медпрацівників. Свіжіших даних знайти не вдалося.

Однією з причин цього ганебного явища називають брак захисних засобів. Справді, уряд довго «розкачувався» й не забезпечив медиків (особливо на ранніх етапах поширення епідемії) достатньою кількістю захисних костюмів і навіть банальних масок. Проте карантин в Україні висунув іще один фактор ризику. Це злочинна байдужість українців до тих, хто опинився поряд із ними.

Усі ми розуміємо, що люди можуть не знати про свою хворобу й ненавмисно інфікувати своє оточення. Але в Україні непоодинокі випадки, коли громадяни про свою хворобу знають (або ж принаймні підозрюють), але замовчують цей факт. А тому й інфікують ближніх. І нерідко це саме медпрацівники, до яких ці люди звертаються за допомогою. У Тернопільській області вагітна жінка, яка незадовго до своєї хвороби повернулася з-за кордону, вирішила приховати цей факт від медпрацівників. Вона зізналася про поїздку (а, отже, й можливе інфікування СОVID-19) лише тоді, коли виникла безпосередня загроза її життю й здоров’ю від небезпечної інфекції. Але було вже пізно: вона інфікувала частину медперсоналу й хворих у лікарні. До речі, жінку так і не змогли врятувати: саме через запізніле діагностування коронавірусу.

Подібна історія мала місце й у Полтаві: чоловік, у якого трапився серцевий напад, ні словом не обмовився про те, що перебував на самоізоляції через контакти з інфікованими коронавірусом. Медики одразу ж кинулися рятувати хворого, терміново зробили йому операцію і… дізналися, що він «віддячив» їм, інфікувавши СОVID-19. І таких випадків чимало.

Як і війна на Сході, карантин в Україні виявив та згуртував небайдужих

На щастя, є й протилежні приклади. Малі й великі підприємства, зокрема громадська спілка «Полтавська асоціація бізнесу», активно допомагають медичним закладам, закуповуючи захисні костюми, апарати для штучної вентиляції легенів та все необхідне для протидії коронавірусу.

8 травня представники спілки передали медичним закладам області вже третю за ліком гуманітарну допомогу: 2 тисячі високоякісних (тришарових) костюмів біозахисту, які після дезинфекції можна використовувати повторно. До цього медики отримали 10 тисяч костюмів, 20 тисяч тестів, 10 апаратів ШВЛ. Їх розподіляють між усіма закладами охорони здоров’я залежно від потреби, повідомив директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА В. Лисак.

А «Полтавський батальйон небайдужих», який із 2014 року допомагає фронту, закуповує й доставляє на передову захисні маски, антисептики, допомагає звичайним людям, які через коронавірус і запровадження карантину опинилися в складних життєвих обставинах.

У Полтаві всі жителі пенсійного віку отримують продуктові набори від О. Ф. Мамая. Благодійник закупив близько 70 тис. таких наборів. Їх роздають усім без винятку пенсіонерам: незалежно від віку й розміру пенсії. Щоб літні люди не виходили з дому, продуктові набори доставляють прямо під двері будинків волонтери.

Полтавська наука на передовій боротьби з коронавірусом

Можемо з гордістю констатувати, що науковці нашої області теж не опинилися осторонь боротьби з COVID-19. У Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» за допомогою 3D технологій удосконалили та налагодили друк захисних екранів-масок, якими забезпечили співробітників закладу й медичні установи обласного центру. А на кременчуцькому підприємстві «Креатив-Агромаш» розробили герметичну капсулу для перевезення хворих на COVID-19. У стислі терміни це ноу-хау отримало всі дозвільні документи, тож підприємство, яке спеціалізується на виготовленні й монтажі сталевих силосів, резервуарів та елеваторного обладнання, приступило до серійного випуску цих міні-ізоляторів.

Зазначимо, що конструкція кременчуцьких інженерів обладнана пристроями для подавання кисню, компресором, фільтрами для знезараження повітря, має вмонтовані рукавиці-манжети (щоб лікарі могли проводити певні маніпуляції без контакту з хворим).

Без сумніву, всі українці вже втомилися від карантину. Але послаблення заходів (нехай і часткове) може призвести до спалаху пандемії СОVID-19. В уряді це розуміють і попереджають, що можуть продовжити карантин в Україні й після 22 травня. Або ж запровадити суворіші заходи безпеки в тих регіонах, де зафіксують масові випадки захворювання.

На фото:

тришарові захисні костюми для медиків, закуплені коштом Полтавської асоціації бізнесу: після дезинфекції їх можна використовувати повторно;

герметична капсула для перевезення інфікованих, яку розробили науковці кременчуцького підприємства «Креатив-Агромаш». Фото Полтавської ОДА.