У Кобеляках відзначили День млина

Млин у Кобеляках

День млина – cвято на березі теплої Ворскли, започатковане 2010 року Борисом Попругою та шанувальниками рідних витоків, не втрачає популярності, а від року до року видозмінюється, вдосконалюється і набирає нових форм і обертів.

«Ударив дзвін на повну силу,

Й полями загула луна:

Ворсклянські води освятили

Величне свято – День млина».

Так поет Олександр Черкаський описує свято, що вже стало звичним для Кобеляк.

День млина збирає до свого лона не лише тих, чиї дитинство і юність шаленіли під водяним колесом старого млина на Рибалках, хто впивався свіжістю цієї цілющої ворсклянської води, хто мав за щастя бути причетним до активної спортивної і творчої молодіжної спільноти 50-60 років уже минулого століття. Сюди щоліта їдуть тепер їхні діти й онуки, друзі, відомі і цікаві постаті, які ділять з кобелячанами радість зустрічі з батьківщиною і далекою юністю. Тут тепер можна зустріти художників, музикантів, поетів, журналістів, науковців, спортсменів, які приїздять і з ближніх місць, і з далеких країв.

Млин у Кобеляках
Млин на Рибалках у Кобеляках. Фото 60-х років ХХ ст.

Цього року свято День млина на Рибалках відзначили масштабно. Організаційну ініціативу розділив із млинарями міський голова Олександр Копелець. Людей запрошували заздалегідь, тож окрім приїжджих зійшлося чимало місцевого люду.

– Спершу нас збиралася менша кількість: тих, хто душею прикутий до Кобеляк, – сказав зачинатель свята Борис Попруга. – Сьогодні свято поєдналося з ініціативою міської ради, яка доклала головних зусиль, щоб свято набрало ширшого розмаху. День пам’яті про водяні млини має стати екологічним завданням для молоді. Збереження Ворскли, її берегів нині дуже актуально.

День млина набирає обертів

Ініціатива підняти проблему екологічного збереження Ворскли і нашого міста має виходити від міського голови, зауважив голова київського відділку кобеляцького земляцтва, філософ Анатолій Хоменко. Гість із Києва, чиє дитинство і юність колисали хвилі Ворскли, здійснив фаховий екскурс до витоків місцевих топонімів та розказав історичні деталі, пов’язані з нашою річкою.

День млина у Кобеляках
Там, де Віктор Фесюра, завжди пісня.

Офіційна частина свята, яку за сценарієм Надії Радченко провели Анатолій Хоменко, Віта Кузема та Борис Попруга, містила нагородження грамотами найактивніших «млинарів», вручення іменних медалей із зображенням останнього кобеляцького водяного млина на Рибалках, хвилину пам’яті тих, хто відійшов у Вічність. Міський голова Олександр Копелець виконав свою минулорічну обіцянку і передав у дарунок кобеляцькій спільноті макет водяного млина, виготовлений місцевим майстром Володимиром Москаленком. Макет відтепер буде зберігатися в музеї літератури і мистецтва ім. Олексія Кулика.

макет млина
Макет млина зберігатиметься в музеї літератури і мистецтва ім. Олексія Кулика.

Як відбувалося свято День млина

Свято День млина мало звукове обладнання, тож говорили у мікрофон, і виступаючих чули всі, хто відпочивав того дня на Рибалках. Слово брали гості з різних куточків України – і всі говорили про любов до рідної землі, про виховання підростаючого покоління в дусі бережливого ставлення до своїх святинь, до чистоти довкілля, ділилися думками і спогадами. До слова сказати, зустрічі членів громадських організацій «Кобеляцьке земляцтво», «Літератор» та «Краєзнавець» відбуваються у Кобеляках постійно, живе спілкування активних і творчих людей не припиняється.

– Ці місця для нас святі, – сказав старійшина зібрання Іван Магда. – Річку треба приводити в порядок, бо з кожним роком вона занепадає. Це велика, але необхідна робота.

Іван Магда згадав поетесу Аллу Проскурню, яка народилася в Полтаві, мешкала в Одесі, але багато поезій присвятила дорогим її серцю Кобелякам і Ворсклі. На жаль, Алла Миколаївна нещодавно покинула цей світ.

– Сьогодні я отримала найкращу в своєму житті грамоту – грамоту за задоволення, – зізналася музикантка із Санкт-Петербурга Зінаїда Довга. – Від кобеляцької діаспори Пітера, від родини Койнашів, Слісаренків інших кобелячан передаю усім землякам вітання і вдячність за це свято організаторам та міській владі.

27 липня 2019 року День млина відзначили вдев’яте

– Учетверте у вас на цім святі – Дні млина. Ночував на Золотому, дивився на зорі, на сосни, на небо. Ворскла впадає в Дніпро, але вона впадає і в моє серце, – запоетизував свій виступ заслужений журналіст України Анатолій Хрієнко.

– Усі їдуть на Мальдіви, до Греції, Туреччини, я ж їду в Кобеляки. Тут я виріс, і це найкраще місце на земній кулі. Як сказав відомий наш Микола Касьян, тут наша столиця, – привіз привіт із Одеси спортсмен Олександр Басович.

Добре, що День млина набирає розмаху, – порадів видатний футболіст Віктор Мальцев. – Радий бачити вас живими і здоровими. Закликаю кобелячан, щоб підтримали розвиток футболу в місті, бо це не тільки меру подобається, а це потрібно для здоров’я нашої молоді. Ті, хто розвивають спорт, розуміють його складнощі. Хай наша дружба кобеляцька продовжується багато літ.

День млина: так раніше гуляли українці

Між зеленню віт біля самої води за довгими столами сиділи люди, об’єднані незвичайним, сакральним святом, яке торкається своєю сутністю сокровенних глибин нації. Одвічне колесо млина, що перемелює життя, є його символом і оберегом. За ароматною бурштиновою юшкою, наваристою шурпою, ситою кашею жебоніли розмови, стелилися понад водяним плесом пісні. Так раніше гуляли українці. На жаль, тепер все рідше звучить над річкою пісня – для цього треба якийсь особливий привід абощо…

День млина у Кобеляках
За святковим столом жебоніли розмови й спогади про юність.

Щастить нам, кобелячанам, що є в нас Віктор Фесюра, Володимир Заїка, Олексій Вакулинський, Тетяна Кучерявенко, Володимир Качур. Там, де вони, там свято з піснями та музиками, з танцями та жартами. Добре, що щедрою вдачею наділив Господь землячку Ніну Тихоненко – з її короваями де тільки не зустрічали і не частували гостей! – два величезних запашних коровая з маком виготовили працівники хлібзаводу до свята. Спасибі нащадкам орендарів млина на Рибалках Зої Павленко та її дітям, які вже не перший рік приносять на свято символічний хліб-калач дідівського млива.

Короваї на День млина
Запашний коровай зачинателеві свята Б. Попрузі.

Велика вдячність Славкові Іванову, який нині опікується пляжем на Рибалках і щороку сприяє комфортному проведенню тут всенародного свята, дбає про чистоту і затишок. Цього року до подяки незмінному юшковару Володимиру Кухаренку складаємо ще й подяку працівникам міської ради, які готували польові страви з димком, накривали столи і всіляко облаштовували захід.

– Тут найблакитніше небо, найтепліше сонце. Залишаймося кобелячанами по духу! Хай продовжить нашу традицію молодь, яка живе на цих берегах, – закликав киянин Анатолій Хоменко і розлого заспівав народну пісню.

Так хочеться, щоб не змовкали наші пісні. Щоб співали їх люди, не соромилися. Щоб не забували, хто вони, чиї нащадки. Щоб шанувалися у світі.

– Сьогодні у мене в кабінеті висить лише ваша грамота і медаль, інші відзнаки я поховав. Будемо намагатися, наскільки дозволяє бюджет, піднімати імідж міста, – пообіцяв млинарям міський голова на святі День млина.

Олена ХАРКІВЕЦЬ.

Фото автора.

 

145 перегляди(ів)