Дві платіжки за газ: за транспортування газу доведеться платити навіть тим, хто ним не користується

Дві платіжки за газ: що думають прості мешканці сіл з цього приводу

Пенсіонер Віктор Петрович обурюється через те, що отримав дві платіжки за газ.

– Я ніколи не думав, що буду доживати віку в таких умовах! – зустрічає мене на порозі свого будинку Віктор Артемович, мешканець села Шевченки Полтавського району.

І продовжує:

− Що коїться в країні! Раніше ми надіялися, що скоро будемо жити краще: будували то комунізм, то розвинений соціалізм, то соціалізм із людським обличчям… А до чого прийшли? Яке «обличчя» нинішньої влади? Це ж справжні пройдисвіти!

Причина такого обурення 80-річного пенсіонера – дві платіжки на газ. Він розповідає, що газ у село проводили 30 років тому, ще за радянських часів:

– Тоді у нас був колгосп і організовував проведення газу тодішній секретар парторганізації колгоспу Микола Павлович Сукач, він іще живий, тож може це підтвердити. Я допомагав йому, оскільки працював заступником начальника експедиції СУГРЕ (Східно-Українська геологорозвідувальна експедиція), що в Розсошенцях і мав зв’язки.

Тоді замість металевих труб для газифікації вперше використали пластикові труби. Дістати їх було важко: радянські часи, суцільний дефіцит, усе відпускалося за фондами. М. П. Сукач особисто їздив у Кривий Ріг, а гроші на труби збирали колективно, з кожної оселі, хоча частину коштів виділив і колгосп.

– Я замовляв у ПМК-19 роторний екскаватор для риття траншей, – згадує Віктор Артемович. – Громада збирала гроші за той екскаватор, і М. П. Сукач особисто відвозив їх у касу ПМК.

Як і кому доведеться платити “за газову трубу”

Для виконання робіт із газифікації – прокладення магістральної труби, монтажу ГРП, розведення труб по хатах, зварювальних робіт – колгоспники найняли бригаду з Полтави.

– Ту бригаду щодня возив своєю «Волгою» з Полтави й назад наш сусід (уже на жаль, покійний). А ми на бензин йому скидалися. Скільки це нам коштувало, я вже й не пам’ятаю. Але витрати з сімейного бюджету були величезні!

Віктора Артемовича підтримує й сусідка Ніна Іванівна:

– Газ нам проводили за людські гроші! Ми з мамою (царство їй небесне) в такі борги повлазили, що хай Господь милує! Я на заводі в Полтаві по три зміни робила. Получку, було, взяла, понесла, за садік заплатила, за газ, за свєт, продукти купила – і все! Грошей нема. А треба ж іще в село везти гроші, за газ віддавати. Бо мама казали: «Треба разом із людьми робити газ!»

дві платіжки за газ обурили полтавців
Жителька Шевченок Ніна Іванівна теж обурюється платіжками «за трубу».

Та коли все зовнішнє і внутрішнє розведення до кожного будинку було виконане, настала черга пускати газ споживачам.

– Як зараз пам’ятаю, – каже Віктор Артемович, – приїхав до нас якийсь начальник із «Полтавгазу», зібрав усіх і каже: «Газ – це опасна штука! Потрібен контроль, потрібно обслуговування мережі. Ми не можемо так просто вам включити газ: передавайте цю систему нам! Ну ми здуру поспішили й передали. А треба було оформити це документально. Але ж ми передали труби «Полтавгазу» не у власність, а на баланс. А це означає, що вся розводка по селу – наша колективна власність, хоча користується нею «Полтавгаз». Які дві платіжки за газ? Тому по справедливості треба так: до ГРП – будь-ласка, це ваше, беріть з нас гроші. А після ГРП і далі по споживачах – вибачте! Це вже наша ділянка. Тож тариф на послуги розподілу газу має бути зменшений.

Дві платіжки за газ отримали навіть ті, хто декілька років не користувася опаленням

А ще обурюється пенсіонер, що «Полтавгаз» несправедливо нарахував плату «за трубу» його сусідові Федорові Івановичу Павлюку. Той живе в Полтаві, але прописаний у Шевченках у власному будинку. Будинок понад 5 років не опалюється, газовий котел він узагалі зняв: стоїть на підлозі непідключений.

Ми телефонуємо до господаря, щоб із перших уст з’ясувати ситуацію.

– Я купив будинок у Шевченках у 2010 році, – пояснює той. – Думав, вийду на пенсію, буду там жити. Перші два роки будинок обігрівався старим котлом. У 2014 році я демонтував його, купив новий, але поставити не встиг: забракло грошей і ремонт довелося припинити. Тобто з 2014 року мій будинок узагалі не опалюється! Ми там не проживаємо й газом не користуємося. І от нещодавно мені прийшла платіжка за послуги розподілу природного газу на 430,92 грн! За які це «послуги», коли мене там немає? Чому в мене дві платіжки за газ? Це просто якесь знущання з людей!

дві платіжки за газ: що думають з цього приводу прості люди
Віктор Артемович проводить «екскурсію» будинком сусіда.

– Газ тут підведений, – веде мене в будинок сусіда Віктор Артемович, якому господар довірив ключі. – Он, бачите, лічильник висить. Але ж людина ним не користується. Тоді виникає питання: за що нараховують гроші? За трубу! За нашу трубу! На нашій трубі хочуть заробити. Тією трубою вони повинні поставляти газ, але ж якщо газ не поставляється, навіщо за трубу брати гроші? І як вони могли порахувати цю суму, якщо за законом вони повинні брати витрати газу за минулий рік, ділити їх на 12 і множити на 1,14. Але ж витрат – нуль! То чому я отримав дві платіжки за газ?

Дві платіжки за газ: реакція населення
Чоловік показує газовий котел, непід’єднаний до мережі.

Я розумію, – веде далі пенсіонер, – що й раніше дармового транспортування газу тією злощасною трубою не було: його враховували в тариф. Ну захотілося тобі відокремити від вартості газу його доставку – бери 1,14 грн з кожного кубу й відкидай! Переводь цю суму на нову платіжку. А вони ж, не зменшуючи основної суми, беруть і малюють тобі новий платіж. Нахабно збільшують вартість газу!

Дві платіжки за газ: хто і скільки платитиме за доставку газу

Ми провели своє розслідування цієї та подібних ситуацій і повідомляємо наших читачів про таке.

  1.  За «трубу» доведеться платити навіть тоді, коли ви нею не користуєтеся. В такому випадку розрахунок проводиться за групою споживання. Всього налічується 17 груп споживання природного газу, які залежать від тих газових приладів, які є у абонента. Наразі є три основні види використання: плита газова; плита і колонка; плита, колонка і котел. І на них розраховані планові обсяги використання газу за рік, на 1 особу або на кв. м площі. У Федора Івановича Павлюка 15 група споживання. Це «Абоненти, які використовують газ для комплексного споживання (індивідуальне опалення та приготування їжі та/або підігрів води), з опалювальною площею від 50 до 100 кв. м включно». За відсутності показників лічильника «замовлена потужність» споживання приймається за плановою величиною – 28 куб. м на 1 кв. м. Оскільки опалювальна площа будинку 81 кв. м, річна потужність становитиме 81×28 = 2268 куб. м. Саме ця цифра і зазначена в платіжці абонента. Поділивши її на 12 місяців і помноживши на тариф 1,14 грн, одержимо 215,46 грн. Ця сума і прописана в рахунку за січень і за лютий місяці, що разом становить 430,92 грн.
  2. В уряді кажуть, що поділ плати за газ на дві платіжки дозволить у майбутньому обирати того постачальника, який може запропонувати кращу ціну, й окремо платити за доставку газу до оселі. Принаймні, так це працює в ЄС, енергетичне законодавство якого Україна взяла собі за взірець.
  3. Після «розподілу» платіжки плата не повинна зрости, переконують урядовці. Наприклад, якщо у грудні плата за газ в однокімнатній квартирі з газовою плитою без лічильника за нормативом ставила близько 20 грн, то у січні платіж розділився на 18,71 грн за газ та 1,32 грн за його доставку. Як пояснюють, плата за розподіл нараховуватиметься рівними частками впродовж року, тоді як раніше в одному тарифі ці нарахування були сезонними. Тож загальний зимовий платіж має бути меншим (а платіж улітку − більшим).
  4. Міністр енергетики пояснює логіку, за якою платити треба всім, незалежно від того, користуєтеся ви газом чи ні: «Навіть людина, яка має твердопаливний котел і не користується газом, може відкрити кран і отримати його. Для того, щоб можна було постійно отримати послугу з газопостачання, щоб увесь час був тиск у цих мережах, щоб вони весь час працювали, щоб були ремонтні бригади, обслуговуючий персонал, треба платити».
  5. Щодо того, що багато селян у радянські часи власним коштом провели собі газ. Припустимо, що газова труба, яка проходить селом, і справді колективна власність його мешканців. Свого часу люди, вкладаючи власні кошти, просто пришвидшили проведення до себе газу. Бо чекати, поки держава у плановому порядку це зробить, довелося б довгенько. Та коли, не дай Бог, станеться аварія з витіканням газу з «приватної» труби (і значно неприємнішими наслідками), невже аварійники питатимуть дозволу в селян на ремонт? Невже збиратимуть підписи, хто «за» і хто «проти», торгуватися з населенням за ціну ліквідації аварії? «За рахунок цих коштів (які збирають за послуги розподілу природного газу) забезпечується робота газових мереж, експлуатація газового обладнання, підтримується цілодобова робота аварійних служб», – пояснюють у НКРЕКП.
  6. Невдовзі передбачається внесення змін до Кодексу газоподільних систем, а саме зміни порядку визначення річної замовленої потужності. Так, для побутових споживачів, які не споживали газу торік, величина річної замовленої потужності визначатиметься, виходячи з таких величин:
Друга платіжка га заз, зовнішній вигляд
Платіжка за транспортування газу

· 39 куб. м для об’єкта побутового споживача, на яких природний газ використовується тільки для приготування їжі (в середньому по Україні 3 грн на місяць);

· 126 куб. м для об’єкта побутового споживача, на яких природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі (в середньому по Україні 10 грн на місяць);

· 314 куб. м на рік для об’єкта побутового споживача, на яких природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення (в середньому по Україні 20 грн на місяць).

І наостанок. Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель зазначив: «Зараз працюємо над тим, щоб усе ж таки не було окремих платіжок за транспортування і споживання газу. Щоб це була окрема величина, яку треба сплатити, але не дві платіжки за газ, щоб не дратувати українців».

Сергій МИКОЛЕНКО.

Фото автора.