Фінська система освіти: погляд зблизька

Фінська система освіти

1 вересня 2018 року в Україні стартувала Нова українська школа – ключова реформа Міністерства освіти України, в основу якої лягла фінська система освіти, що вважається найуспішнішою в світі.

Важко повірити, та ще кілька десятиліть тому Фінляндія мала великі проблеми в освіті: значний розрив між рівнем столичних і регіональних навчальних закладів, складну бюрократичну систему, низьку якість знань, які отримували випускники.

У 1970-х роках уряд прийняв епохальний закон про обов’язкову загальну середню освіту, що розширив доступ до знань усіх верств населення незалежно від регіону проживання. Важливою складовою реформи стало формування нового викладацького потенціалу.

Фінська система освіти: всі перерви вчителі проводять разом із учнями на свіжому повітрі

8–18 березня делегація Полтавської області, у складі якої були голови ОТГ, освітяни, працівники Департаменту освіти і науки, відвідали країни Прибалтики, Польщу, Швецію та Фінляндію. Про те, як насправді виглядає фінська система освіти, розповідає Білоцерківський сільський голова І. В. Лещенко.
Ми побували в дитячому садочку, початковій школі, гімназії, коледжі й університеті, – говорить Іван Васильович. – Тобто бачили всі рівні освітньої ланки.

В основу навчання у Фінляндії покладено здоровий спосіб життя. Фінська система освіти спрямована на те, щоб виховати здорову націю. Велика увага приділяється збереженню навколишнього середовища, фізкультурі, рухливим іграм.

Наша делегація ледь не з жахом спостерігала, як у дитячому садку діти повзали й качалися в снігу, одна дитина навіть їла сніг, а дорослі незворушно за цим спостерігали і не втручалися. Виявилося, що батьки теж підтримують таку систему «загартовування».

У школах на перерві всі учні обов’язково виходять на подвір’я. Ніхто не залишається всередині приміщення. Коли ж повертаються до класу, то можуть сконцентруватися на навчанні.
Разом із дітьми на свіжому повітрі увесь час перебувають педагоги. Фінські вчителі розповідали нам, що в учительській (а це належним чином облаштована кімната з диванами, куточком релаксації, кавоваркою, мікрохвильовкою тощо) вони бувають максимум 15–20 хв. за цілий день.

Професія педагога дуже шанована в суспільстві. Вона високооплачувана, педагоги мають цілу низку пільг, зокрема, їхня пенсія становить 60–70% від заробітку. Водночас від педагога вимагають високого рівня знань і неабиякої творчості. Влаштуватися на роботу можна лише за конкурсом, який сягає 40 (!) претендентів на одне місце. Конкурс проводить сам педагогічний колектив. І може статися, що претендент, який, здавалося, підходить за всіма критеріями, отримає відмову, бо не вписується в командний стиль роботи конкретного закладу.

Контракт із педагогом укладають лише на рік. Через рік людина знову має доводити свою професійну спроможність, і це створює конкурентне середовище, змушує до постійного професійного розвитку й творчого пошуку. Всі вчителі, з якими ми спілкувалися, дуже дорожать своєю роботою.

Країна рівних можливостей, де не хизуються багатством

– Фінляндія – це особлива країна, про яку можна довго розповідати, – вважає І. В. Лещенко. – Тут усе дуже раціональне й екологічно чисте. Багато дерев’яних будівель, а в навчальних закладах віконні рами лише дерев’яні. Системи опалення, вентиляції базуються на економному використанні енергоресурсів. Стелі зазвичай невисокі, підлога часто з обігрівом, дуже комфортна…

Фінська система освіти
Клас трудового навчання.

 

Та передусім Фінляндія – це країна рівних можливостей. Усі дитячі садочки, школи практично однакові: вони дають однакові знання, мають схожу матеріально-технічну базу. Фіни дуже раціональні, певної мірою навіть аскетичні, тому нічого зайвого в освітніх закладах ми не побачили. Наприклад, немає на вікнах пишних штор, на які в Україні батьки всім класом здають гроші – лише зручні жалюзі. На стінах відсутні звичні для нас стенди, а також квіти. Зате тут чимало дитячих малюнків, поробок і всього оригінального, створеного своїми руками.

Фіни не прагнуть якось виділитися з-поміж інших: вони вбрані в зручний практичний одяг, не хизуються дорогими речами, автомобілями. Підвалини такої поведінки закладаються в дитячому віці в родині, бо основою виховання є сім’я.

Щоб улаштувати дитину в дитсадок, батьки подають заяву в муніципалітет, який зобов’язаний протягом 14 днів надати дитині місце. При цьому навчальний заклад обирає влада – незалежно від бажання батьків чи місця проживання. І батьки погоджуються з цим вибором. Певно, саме тому, що всі садочки практично однакові.

Коли дитину приймають до школи, вона проходить співбесіду, під час якої присутні батьки. Учитель запитує, як дитина почувається, чи відчуває, як їй даються ті чи інші науки, як добре вона їх знає. Батьки можуть усе це коментувати.

Фінська система освіти: хвалити можна, ставити за приклад – ні

– Особливістю фінської освіти є інтегроване навчання: якщо, скажімо, на уроці фізики вивчають певні природні явища, то цей матеріал уже не дублюватиметься на уроці біології, – продовжує мій співрозмовник. – Процес навчання й виховання побудований на шанобливому ставленні до дитини. Фінська система освіти передбачає, що дорослі за жодних обставин не можуть ображати й принижувати учня. Якщо ж учень образив учителя, це є предметом роботи над його виховання: разом із психологом педагоги шукають причини такої поведінки й виробляють стратегію, як подолати їх.

Фінська система освіти
Так виглядає типовий клас у фінській школі.

Уся освіта інклюзивна, тобто разом навчаються звичайні діти й діти з певними потребами. Фінські педагоги переконані: немає поганих і хороших учнів. Заборонено когось ставити за приклад. А ось самого учня можна хвалити, при цьому слід порівнювати його попередні й нинішні досягнення. Оцінюють саме здобутки учня, а про рівень знань знають лише вчителі й батьки.

Водночас у дітей виховують командний дух, адже тепличні діти не зможуть конкурувати, коли виростуть.

Ми переконалися, що фінська система освіти спрямована на те, щоб дитина виросла самостійною, толерантною й поважала інших.

Жили ми в студентському гуртожитку Західно-Фінського коледжу м. Гуйттитенен, де немає обслуговуючого персоналу, навіть звичних для нас вахтерів. Студенти самі облаштовують свій побут, прибирають після себе.

Обслуговуючий персонал у фінській системі оствіти наймає муніципалітет

І. В. Лещенко розповідає, що садочки та школи у Фінляндії утримують виключно за кошти платників податків. Усі заклади перебувають на балансі муніципалітету. Батьки не купують ні ручок, ні зошитів, ні планшетів – усе це видають у навчальних закладах. Плата за дитсадок залежить від доходу батьків. Для бідних родин відвідування дитиною дитсадка повністю безплатне.

Штат навчального закладу – це керівник (він не має права викладати) та педагоги (вчителі, вихователі, їхні асистенти). Усі інші (кухарі, прибиральники тощо) – це найняті муніципалітетом працівники. Так, муніципалітет присилає прибиральника, який приходить на кілька годин у заклад, виконує певний обсяг роботи й отримує плату від муніципалітету за конкретно виконану роботу. Ці працівники можуть обслуговувати кілька навчальних закладів.

Фінська система освіти
Ігрова кімната дитячого садка.

Так само організоване харчування: в їдальню привозять обіди, роздають їх учням, після цього збирають посуд та прибирають залу. Корекційні завдання з утримання навчальних закладів надають профільні представники муніципалітету.

Фінська система освіти передбачає активну участь у процесі навчання та виховання психологів, спеціалістів із профорієнтації. Наприклад, вони дають всебічну оцінку можливостей учня. Ці фахівці теж не перебувають у штаті: їх наймають у міру потреби.

Фінська система освіти: діти не розуміють, що навчаються

– Буваючи в навчальних закладах, зокрема під час занять, звертав увагу на поведінку учнів, – підсумовує Білоцерківський сільський голова. – Приємно вразили їхня розкутість, безпосередність, незаангажованість. Наприклад, у початковій школі дитина може під час уроку сидіти на підлозі, бо їй так зручно. У гімназії діти сидять, поклавши ноги на журнальний столик, і ніхто не робить їм зауваження. Діти навіть не розуміють, що вони вчаться. Але інформація тримається в голові, бо на них не тиснуть.

Фінська система освіти
Шкільна їдальня.

Учень може посеред уроку вийти з класу, бо йому набридло, він перестав сприймати матеріал, та піти в підвал, де облаштована кімната для розвантаження: стоять різноманітні тренажери, причому зазвичай власноруч зроблені…

Учителі нової української школи вже переконалися, що немає нічого поганого в розкутості дітей. Адже це не виходить за рамки дитячої природи. Тому маю надію, що реформа в Україні, в основу якої лягла фінська система освіти, дасть такі ж щедрі врожаї, як у Фінляндії.

Фінська система освіти вже реформується

Поки що Україна запроваджує реформи, які у Фінляндії стартували майже півстоліття тому. А тим часом сама фінська система освіти переживає черговий етап реформування. Фіни прагнуть максимально наблизити навчання до життя.

У столичних школах у старших класах припинили проведення уроків із конкретних предметів та запровадили викладання комплексних тем. Замість окремих предметів викладають професійні курси, спеціалізовані теми. Наприклад, курс «Послуги кафетеріїв» містить елементи математики, мов (щоб допомогти обслужити іноземних клієнтів), навички письма і комунікативні навички. Курс «Європейський союз» об’єднує елементи економіки, історії країн ЄС, мов та географії.

За інформацією Міністерства освіти Фінляндії, успішність старшокласників у гельсінських школах значно зросла. Із 2020 року таке інтегроване навчання стане обов’язковим для всіх навчальних закладів країни. Фінська система освіти вже на стадії реформування.

Записала Зінаїда МАТЯШОВА.

На фото 1: І. В. Лещенко.