Колоритний етнофестиваль Полтавщини «Гелон-фест» у Більську, Котелевського району

«Гелон-фест» у Більську, Котелевського району

10 та 11 серпня у с. Більськ Котелевського району відбувся вже третій за ліком етнофестиваль «Гелон-Фест». Свято відбувалося на околицях унікального Більського городища – Барвівнковій горі – поселення раннього Залізного віку – міфічному Гелоні (таку назву дав поселенню давньогрецький історик Геродот). Сучасні українські вчені ототожнюють Гелон з Більським городищем.

Цього року дводенний фестиваль «Гелон-Фест» відвідали понад 20 тис. гостей з усієї України. На них чекали яскраві емоції та різноманітні історичні експозиції, археологічні екскурсії, театралізовані дійства, виступи фольклорних, музично-танцювальних колективів, живого оркестру, відомих полтавських та українських гуртів, кінне та вогняне шоу та ще дуже багато чого цікавого.

До речі, організація й проведення свята обійшлися близько 400 тис. грн. Вхід на свято, а також усі екскурсії для відвідувачів були безплатними.

Денис Гречко про Гелон-Фест
Денис Гречко – старший науковий співробітник Институту археології НАН України

Денис Гречко, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, так розповідає про «Гелон-Фест»:

«Ідея проведення «Гелон-Фесту» мені дуже подобається, тому що в Більську для цього є абсолютно все. З кожним роком у нас з’являється все більше унікальних особливостей цього заходу, приїжджає все більше реконструкторів, збільшується кількість об’єктів, які ми показуємо відвідувачам. А ми саме на цьому і маємо робити акцент, більше підкреслювати те, що це Гелон, що тут мешкали різні племена скіфського часу. Поступово цей фестиваль має вийти за рамки лише обласного, він повинен значно вирости, а для цього треба відійти від ярмарковості. І ми рухаємося в цьому напрямку. Цей проект розвитку Більського Городища себе абсолютно виправдовує, з’являються нові елементи для туризму.”

Розкопки скіфських поселень на «Гелон-Фест»

Найцікавішою локацією на етнофестивалі «Гелон-Фест» звичайно ж, були справжні розкопки древніх скіфських поселень. Докладно про знахідки та про скіфський побут розповів співробітник Музею природи Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Владислав Львович Бондаренко:

розкопки на Быльському Городищі
Поховання чоловіка, v століттям до н.е

«Знайдено плнад 20 скелетів, в основному це жінки і діти. Поселення датується приблизно V століттям до н. е. Щоб ви розуміли: за 100 років додається 1 см ґрунту, тобто 2 тис. років – це 20 см. Це поселення нижніх верств населення скіфів, серед яких було чимало воїнів. Такий висновок ми робимо зі способу поховань. Знайшли також поховання чоловіка, але це, скоріш за все, був раб, бо біля нього в могилі не було нічого. А це нетипово для скіфів, які вірили в потойбічне життя і обов’язково щось із собою брали, хоча б їжу. Цей чоловік не мав у своїй могилі нічого, зате був дуже фізично розвиненим. Скоріш за все, це кінний воїн, якого взяли в рабство. До того ж у нього нетиповий череп для скіфів».

Розкопки скіфських поселень на «Гелон-Фест»
Дитяча могила на Більському Городищі

Хто такі скіфи

Учений розповів багато і про самих скіфів:

«Скіфи прийшли з Причорномор’я, так стверджує Геродот, і змішалися з місцевими племенами. Вони сповідували релігію шаманізм. Знайдені приміщення, в яких є багато залишків жертвоприношення тварин, та язичницький храм. Був розвинений канібалізм: ця традиція була широко розповсюдженою по всьому світові, й скіфи не були винятком. Звичайним явищем для скіфів було випити крові ворога, жінки не виходили заміж, доки не вб’ють ворога. Сам факт канібалізму був зафіксований на цілій низці артефактів, які були нами розкопані. Наприклад, знайшли чимало кінцівок зі слідами ножів на кістках тощо.

Гелон-Фест
Найцікавішою локацією на етнофестивалі звичайно ж були справжні розкопки древніх скіфських поселень

Майже половина знахідок – це кістки й кераміка. Кераміка нам розповідає про дату поселення та торгівельні зв’язки. Гарно розвивалася торгівля з Грецією так званим Муравським шляхом – це сухопутний караванний шлях з греків у скіфи. Про це свідчать знайдені на Західному городищі грецькі амфори».

Гелон-Фест
Розкопки ведуться на скіфському поселенню, яке датується приблизно 5 століттям до н.е.

Німецький археолог про розкопки в Більську

Олександр Григорян, археолог з Берліну, ділиться враженнями про спільну роботу з місцевими археологами:

Олександр Григорян на Гелон-Фест
Олександр Григорян, археолог з Берліну, за роботою

«У даний час вивчаю археологію в магістратурі. Мій предмет називається «Доісторична археологія», тобто ми вивчаємо культуру народів середньої Європи в час, коли писемності ще не існувало, до запровадження християнства, до ранніх середніх віків. Я вивчаю ранніх кельтів, це VІ–V століття до н.е., їхні поселення і зв’язки з іншими історичними районами тих часів. Мене запросив Денис Гречко, з яким я познайомився в Берліні. Це для мене прекрасна можливість дослідити зв’язок кельтів зі скіфами, оскільки раніше ми цей напрямок не досліджували. Тут цікаві поселення, поховальні обряди, архітектура. Спосіб проведення розкопок у нашій каїні й у вас де в чому відрізняється, але не особливо. Ми маємо більше часу і фінансів для археологічних розкопок і досліджень.

А ще ми робимо зачищування майстерком,а тут – лопатою. В чому ще різниця – в документації. Тут роблять креслення, ми ж робимо фотогеометрію і три-де моделі».

Приїхали шукати скіфське золото

Артур Койчуренко, еколог з Краснокутська Харківської області, приїхав на фестиваль «Гелон-Фест» не сам, а привіз своїх друзів і групу однодумців.

«Про фестиваль «Гелон-Фест» дізнався з інтернету, – розповідає Артур. – Дійство дуже незвичайного і гарного формату. Нас цей фест захоплює і приваблює, порівняно з Харківськими фестивалями, і від Харкова недалеко. Я тут четвертий раз за рік, до цього був на всіх попередніх фестивалях. Це місце як знахідка. Мені все подобається в організації: і сцена, і як побудовані локації, й експозиції, й місця розкопок. Нас не злякало навіть те, що ми будемо ночувати в звичайних палатках, які ми орендували в організаторів. Навпаки, це тільки додає особливого колориту фесту.

«Гелон-Фест»
Скіфська локація на фестивалі «Гелон-Фест»

Єдине зауваження: можливо, потрібно було б екскурсії та й сам вхід на «Гелон-Фест» зробити платним. Хоча б за символічну ціну. Це б дозволило компенсувати витрати на організацію свята. Або ж спрямувати зароблені кошти на подальше облаштування зон для розкопок і рекламу: друк поліграфічної, сувенірної продукції, поширення в інтернеті».

Поєдинок скіфських воїнів на Гелон-Фест
Поєдинок скіфських воїнів

Еколог розповідає про враження харківчан від низьких цін на каву та печиво в місцевому магазині смт Котельва. «Ми сфотографували ціни та розкупили всі вафлі. Наша команда приїхала сюди шукати скіфське золото, але після побачених цін я б сказав, що тут «долар по вісім», то мої харківчани, мабуть, пішли б шукати і його…»

Скіфи на Гелон-Фест
Скіфи

Культурно-розважальна програма фестивалю «Гелон-Фест»

Свято вразило насиченою та потужною програмою. Тут просто неба проводили екскурсії з можливістю взяти участь у археологічних розкопках, а скіфські реконструктори відновили в деталях побут та зброю древніх предків. Кінне шоу «Чотири підкови», експозиції скіфських артефактів, свято ковалів, скіфська хода максимально переносили в епоху того часу.

Гелон-Фест
Скіфські реконструктори відновили в деталях побут та зброю древніх предків
Кінне шоу «Чотири підкови» на «Гелон-Фест»
Кінне шоу «Чотири підкови» на «Гелон-Фест»

Кінне шоу «Чотири підкови» на етнофестивалі «Гелон-Фест»

Багато фотозон, історичні декорації, солом’яні лежанки, смаколики та напої на будь-який смак дали можливість кожному відпочити і насолодитися святом сповна. Організатори пропонували гостям відвідати фестиваль у вишиванках. Під час проведення свята був оголошений конкурс «Краща родина у вишиванках», на якому визначали найколоритнішу сім’ю.

Кінне шоу «Чотири підкови» на «Гелон-Фест»
Організатори зробили все, аби відвідувачам було цікаво та комфортно відпочивати на фестивалі «Гелон-Фест»

Окрім того, відвідувачів розважали популярні гурти й артисти: Марія Максакова в супроводі Полтавського академічного симфонічного оркестру, гурти «Троїсті музики», «Онейроїд», «The Doox», «Арізона» а також місцеві творчі колективи.

Гурт "Козаки з батьківщини" На фестивалі "Гелон-Фест"
Гурт “Козаки з батьківщини” На фестивалі “Гелон-Фест”

Як завжди, драйвово відіграв полтавський гурт «Живі барабани».

«Живі барабани» на «Гелон-Фест»  2019
«Живі барабани» на «Гелон-Фест»

Надзичайно сподобалися «Шпилясті Кобзарі» – колектив молодих колоритних та завзятих бандуристів, які в стилі «музичний шарж» виконують авторські пісні, інструментальні твори, cover-версії світових хітів та українських народних пісень у сучасному форматі.

«Шпилясті Кобзарі»   на «Гелон-Фест»
«Шпилясті Кобзарі» на «Гелон-Фест»

Організаторами свята виступили Комунальна установа «Історико-культурний заповідник Більськ», Полтавська ОДА, Департамент культури і туризму.

Хедлайнерами фестивалю «Гелон-Фест» був відомий в Україні та за її межами гурт «Motanka» – метал-гурт, який грає в жанрі містичний метал за участі українських етнічних інструментів: цимбал та окарин. У їхніх піснях поєднані народні мотиви, важка музика та сучасна електроніка. Їхні мелодії ніби переносять слухачів у давні часи, коли старослов’яни виконували магічні обряди, де людський дух зливався з духами природи.

«Motanka»    - хедлайнери фестивалю «Гелон-Фест»
«Motanka» – хедлайнери фестивалю «Гелон-Фест»

Завершилася програма фестивалю «Гелон-Фест» професійним вогняним шоу з розповідями скіфських міфів про створення світу.

Вогняне шоу на Гелон-Фест
Вогняне шоу

А далі на гостей чекала традиційна етнодискотека.

Фестиваль «Гелон-Фест» відбувався динамічно, насичено, надзвичайно цікаво! Це було свято з українською душею, яке наповнило драйвовими емоціями і подарувало незабутні враження.

Найцікавіші моменти фестивалю «Гелон-Фест»

Культурно-розважальна програма фестивалю «Гелон-Фест»

Галина СЕМЕНЕНКО

Фото, відео автора та Анастасії Городчаніни

180 перегляди(ів)