Як створювалася гідна спадщина для сьогодення

Павло Сергійович Іваненко

За свої недовгі 55 років земного життя П. С. Іваненко зумів залишити після себе таку спадщину, яка росте й розвивається понині.

Павла Сергійовича Іваненко, відомого аграрія, Героя Соціалістичної праці, на Миргородщині пам’ятають завдяки добрим справам. У тяжкі післявоєнні роки він зумів організувати, надихнути і направити односельців на неперевершені трудові подвиги. Під його керівництвом за короткий період відстаючий, напівзруйнований війною колгосп став мільйонером, а петрівчани — найзаможнішими на ті часи людьми.

Павло Сергійович Іваненко

На його честь у с. Петрівцях Миргородського району вдячні земляки висадили молоді деревця й облаштували парк. І гідно відзначили 15 вересня 2018 року 100-річчя від дня народження.

До 100-ліття від дня народження героя планувалося видати книжку, але зробити це тоді не вдалося. Проте дочка героя таки дотрималася своєї обіцянки й власником коштом та коштом своїх друзів нещодавно видала книгу з промовистою назвою «Геній людяності».

Гортаю свіже видання, яке побачило світ у ТОВ «ВД «Аванпост-Прим». На обкладинці — фото чоловіка з виразними рисами обличчя й вольовим поглядом і численними орденськими планками на грудях. Дочка Павла Сергійовича Світлана Таран разом із Ганною Швецовою розповідає в ній про свого батька. Час від часу крізь вервечку спогадів прослизають щирі слова вдячності, які дочка, вочевидь, не встигла донести батькам при житті.

П. С. Іваненко був всебічно обдарованою людиною

Спогади, спогади, спогади… Згадують про Павла Іваненко його земляки-односельці, ті, кому пощастило працювати разом із цією непересічною людиною. А ще — історичні нариси про Петрівці…

Читати про життєві шляхи людей, їхні долі завжди цікаво. Особливо про тих, які залишили помітний слід у пам’яті сучасників. Жив, працював, навчався, і знову працював і навчався, передаючи свої знання й досвід людям. «Щоб ви не робили, — говорив він людям — завжди робіть по-людському!» Людина честі, мужності і правди. Саме такі люди були, є і будуть рушіями нашої історії, нашого поступу.

Візьміть цю книгу, погортайте її, роздивіться старі чорно-білі фото, і ви не пошкодуєте про втрачений час. Бо це — наше минуле. Важке, сумне, часом трагічне, але безумовно — героїчне і чесне. За яке нам не соромно перед нинішнім поколінням, перед нашими дітьми й онуками.

Сергій МИКОЛЕНКО.

155 перегляди(ів)