7-bandura-16.03.2020

Концертний виконавець бандурист Микола Нечипоренко

Нелегким видався шлях до сяючих вершин кобзарського мистецтва хлопця з Приорілля Миколи Нечи­поренка. Його дитячі та юнацькі роки минули в мальовничому селі Маячка. Батьки хлопця були простими сільськими людьми: батько Іван Юхимович працював ковалем, а мати Килина Антонівна – різноробочою в місцевому колгоспі. Вона настільки любила співати, що односельці навіть називали її Піснею.
Це шанобливе прізвисько, що міцно закріпилося за родиною, і визначило подальшу долю Миколи. Рано проявилися його музичні здібності, їх помітив і всіляко розвивав учитель початкових класів Андрій Корпусенко. Він навчив Миколу грати на мандоліні, співати, а найголовніше – поважати працю. Ще дитиною хлопець самотужки вивчив нотну грамоту, оволодів іншими музичними інструментами. А згодом став керувати шкільним і колгоспним оркестром духових інструментів. Тобто ще в шкільні роки визначив, що його життя міцно й назавжди буде пов’язане з піснею, з музикою.