«Світлячок» загинув, прикриваючи поранених побратимів

Максим Хітайлов "Світлячок"

Ціною свого життя 22-річний гранатометник Максим Хітайлов  урятував п’ятьох солдатів, які були ще молодшими за нього. За веселу вдачу, щирість і готовність завжди прийти на допомогу жителя с. Вирішальне Лохвицького району Максима в юності називали Світлячком.

Бій, що став останнім для Максима, відбувся із 5 до 10.30 ранку 18 лютого. Сепаратисти 56 разів обстріляли позиції ЗСУ поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний. Колишній військовий Андрій Римарук стверджує, що бойовики ОРДЛО намагалися захопити спостережний пост «Баня» в «сірій зоні», який раніше зайняли українці. Окупанти застосовували артилерійські системи, зокрема, ствольну артилерію калібру 152 мм – 6 снарядів, калібру 122 мм – 18 снарядів. Крім того, загарбники випустили по позиціях наших захисників понад 164 міни з мінометів калібру 120 мм та 44 міни з 82-міліметрових мінометів. (Див ПП “Ситуація на Донбасі”)

«Світлячок» першим побачив просування ворога і відкрив вогонь

Противник також вів вогонь із гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів, танкових гармат.

– Після артилерійської підготовки противника Максим Хітайлов із товаришами здійснив напад, – розповів заступник командира мотопіхотного батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, старший лейтенант Роман Усенов. – Особовий склад був дезорієнтований. Максим Хітайлов першим побачив просування ворога в бік наших позицій. Він одразу сповістив особовий склад позиції. Відкрив вогонь, щоб прикрити відхід поранених побратимів. Трьох поранених і двох контужених двоє вцілілих солдатів витягли й передали на евакуацію. Побратимам Максима – по 19–20 років. Вони під ворожими обстрілами кожен день. Постійне перебування там – це щоденна копітка праця, боротьба з собою і боротьба з супротивником. Щоб себе захистити, треба вгризтися в землю. Ґрунт такий твердий, що довбати його дуже важко. Хлопці це роблять вручну, часто під ворожим вогнем. Тобто тільки перебування там – це вже геройський вчинок.

так проводжали в останню путь Максима Хітайлова
Прощання з Героєм у с. Вирішальне Лохвицького району.

У бойовиків – 4 загиблих, 6 поранених. Вони потім запросили режим тиші, щоб забрати своїх поранених і вбитих із «сірої зони». Прихопили й тіло Максима, яке повернули нашим лише через день після загибелі.

Максим Хітайлов: ніжний, романтичний і добрий

До закінчення контракту Максимові Хітайлову залишалося 10 днів. Так само і його земляк 24-річний Валентин Чуріков загинув 2016-го за кілька днів до закінчення служби. А у 40-річного вирішальненця Юрія Сердюка тоді ж зупинилося серце вже після демобілізації з АТО, по дорозі додому. Тепер герої поруч, на цвинтарі.

Похорон Максима Хітайлова
Земляки проводжають Максима в останню путь.

Сотні людей зустрічали тіло Максима в Полтаві та прощалися з ним на площі біля ОДА. Його стрічали вже на кордоні Полтавщини та супроводжували колоною машин. Так само й заплакані вирішальненці вночі зустріли свого Героя. Його знало й любило все велике село.

– Спокійний, дуже відповідальний хлопець, – говорить учитель фізкультури Віктор Гудов. – Як і всі хлопці, полюбляв футбол, баскетбол, волейбол. Ніколи не порушував дисципліну, був дуже відповідальним. Коли Максим Хітайлов навчався в 9 класі, наша школа вперше за останні 30 років перемогла в районній спартакіаді. Їхній клас, аж 24 учні, був дуже дружним. У Максима є старший брат, мама ростила їх без батька. Максим багато працював удома по господарству, допомагав бабусям-сусідкам.

– Прийшов навчатися до нашої школи в початкові класи 2006 року. Це було миле усміхнене хлоп’ятко, – схлипує заступник директора Вирішальненської школи Тетяна Козачко. – Максим Хітайлов завжди ніс світло, усміхався, дивився на світ широко розкритими очима, в яких ніколи не було ненависті та зла. Був ніжним романтиком, мрійливим, навіть старомодним, читав відповідні книги. У школі називали «Масік». Удома – «Світлячок» за те світло, яке ніс у світ. Був маленьким і худеньким, але ніби світився, як світлячок.

Максима називали «Світлячок» за те світло, яке ніс у світ

За дитячою тендітністю ховалися сильний характер, наполегливість, відвага, мужність і сила духу. Ці якості й зробили Максима справжнім патріотом. Він здобував професію, щоб стати на ноги і бути надійною опорою для мами й бабусі. Після школи Максим Хітайлов навчався у Миргородському керамічному технікумі імені Гоголя. Потім – у Полтавському національному технічному університеті імені Кондратюка на факультеті «архітектура і будівництво». Такі мирні професії! Але 2018 року пішов до армії і зрозумів, що хоче пов’язати майбутнє з військовою службою. Після закінчення контракту Максим планував продовжити навчання, щоб стати професійним військовим.

похорон Максима Хіиайлова
До закінчення контракту Максимові Хітайлову залишалося 10 днів.

Максим Хітайлов дуже добре навчався і отримав би золоту чи срібну медаль, якби не пішов зі школи після 9 класу. Особливо давалася йому математика. За урок вирішував і свою контрольну, й сусідки по парті. І зараз на сайті школи можна знайти повідомлення про те, як Максим у конкурсі отримав нагороду «Кришталева сова». Там же – архівні вже замітки про шкільні заходи, в яких хлопець брав активну участь, охоче граючи будь-які ролі.

Максим Хітайлов

Максим Хітайлов із дитинства щиро любив батьківщину і пішов воювати за переконанням. Вірив, що захищає маму і брата. Мав скромну мрію – купити власну автівку.

На службі через прізвище отримав прізвисько-позивний Хітмен. Воно стало символічним: у англійській «хіт» – удар, «мен» – чоловік.

Школярі утворили живий коридор для Максима Хітайлова

На похорон прибули сотні людей: багато військових, жителі не лише Вирішального, а й усього району, включаючи керівників установ і підприємств і навіть народного депутата. Більшість принесли не живі гвоздики чи штучні вінки, а великі букети живих троянд. Солдати несли труну на руках кілометрів зо 5. Школярі та вчителі з квітами в руках утворили живий коридор, пролунав для колишнього учня останній дзвінок.

похорон Максима Хітайлова
Земляки утворили живий коридор.

На жалобному мітингу заступник голови Лохвицької РДА пообіцяв рідним, що влада допомагатиме всім, що в її силах. А бійці – що помстяться за друга. Солдати тричі з автоматів вистрелили залпами в небо. Ридали не лише рідні, а й ті, хто не знав Героя за життя.

Олег ДОЛЕНКО

На фото 1: Таким був Максим Хітайлов.