Гадяцького вчителя, Героя АТО, намалювали у Київському метро

Мурал присвячений вчителю з Гадяча “Знання – це скарб”

Нещодавно у Києві завершився мистецький проект “More than Us”, в рамках якого художники зі світовими іменами малювали мурали на стелі та стінах станції метро “Осокорки”. Тематика мистецьких робіт присвячена Україні, її історії та сьогоденню, зокрема, війні на сході країни. Також тут можна побачити мурал присвячений вчителю з Гадяча Володимиру Доносу – герою АТО.

Так, один з муралів зображує представників флори та фауни України. Інший символізує об’єднуючу роль культури (портрет Богдана Ступки на фоні териконів і Карпатських гір).

Є дівчина з вітражного скла, яка збирає себе по шматочках (робота зроблена в кольорах прапора України й уособлює шлях України до самоідентичності). Є робота, присвячена кримським татарам, їхньому тяжкому минулому.

Мурал, присвячений кримським татарам
Мурал в Києві присвячений кримським татарам

У муралі “Авдіївка” художник взяв за основу справжнє фото Авдіївки – міста, яке зазнало руйнації внаслідок бойових дійна Сході країни, і захотів нанести малюнок дитячою рукою так, ніби дитина знайшла старе фото десь в шафі або в коробці, перемалював його як ідеальне майбутнє, іншу реальність.

мурал в Києві про Авдіївку
Мурал присвячений Авдіївці

Мурал присвячений вчителю з Гадяча “Знання – це скарб”

На особливу увагу заслуговує мурал присвячений вчителю з Гадяча, герою АТО Володимиру Доносу. В 2014 році Володимир служив санітаром, коли його частину розбили під Іловайськом. Донос отримав тяжке поранення ноги і пролежав у лісі п’ять днів серед тіл його однополчан.

мурал присвячений вчителю з Гадяча Володимиру Доносу
Мурал присвячений вчителю з Гадяча, герою АТО Володимиру Доносу

Йому допомогли вижити любов до родини та знання, які він отримав з книжок протягом свого життя. Чоловік робив перев’язки, їв мурах, дощових черв’яків, мух, збирав дощову воду. Через п’ять днів його знайшли двоє місцевих і відвезли до донецької лікарні, де йому ампутували ногу, і він потрапив у полон. 18 вересня його звільнили з полону. Сьогодні Володимир Донос знову працює шкільним вчителем у своєму рідному місті Гадяч Полтавської області. Його історія – це приклад жаги до життя і вміння використовувати свої знання.

“Чоловік має протез, пересувається із паличкою, в реалі виявився скромним – говорить, що відчуває провину перед хлопцями, що є більш достойні, щоб бути увіковічненими на таких полотнах. Говорить, що вмовила дружина взяти участь у проекті”, – розповіла у Facebook київська журналістка Леся Шелест.

За матеріалами: 
 Фейсбук

“Новинарня”

https://np.pl.ua

380 перегляди(ів)