Невдовзі на нас чекає ще й епідемія дифтерії

Iнформація про поширення кору в Україні нагадує зведення з фронтів: стільки-то захворіло, стільки-то померло… За сухими цифрами – людські долі: чиїсь діти, батьки, матері, кохані чи друзі. І, певно, люди картають себе за легковажність, за те, що вчасно не вакцинувалися.

«ПП» неодноразово інформувала про кір, та все ж ми вирішили знову повернутися до цієї теми.

За даними МОЗ, із серпня 2017 року на кір захворіло близько 6,5 тис. людей. Пік захворюваності очікують у лютому–березні. Щотижня фіксують 600–900 нових випадків захворювання. Померли восьмеро людей. При цьому треба мати на увазі, що кір спричиняє ускладнення: менінгіт, пневмонію тощо. Нерідко як причину смерті вказують саме ці тяжкі захворювання.

Найбільше хворих у Одеській обл. та на Закарпатті. Але це не значить, що кір оминув Полтавщину. Торік в області на кір захворіло 16 людей, цього року – вже 15. І невідомо, що чекає на нас найближчим часом.

У групі ризику практично всі

Ризикують захворіти як діти, так і дорослі, які раніше не хворіли на кір. Вони, до речі, переносять хворобу важче.

– Раніше від кору щеплювали дітей лише один раз, – інформує завідувачка Полтавського обласного Центру дитячої імунології, лікар-імунолог Ольга Бастаногова. – Згодом було доведено, що стовідсотковий імунітет від кору на все життя можна отримати лише в результаті двократної вакцинації. У 1986 р. календар щеплень змінили й почали вакцинувати дітей у віці 1 рік та 6 років. Але ж усі, народжені до 1986 року, отримали лише одноразову дозу.

Це зовсім не означає, що в цих людей не виробився імунітет. Тим більше, що чимало з них у дитинстві перехворіли на кір, наголошує лікарка. А щоб перевірити, чи маєте ви імунітет від кору, О. Бастаногова радить зробити спеціальний аналіз крові. Правда, цю послугу виконують лише приватні лабораторії, й коштує вона близько 160 грн.

А от лікар і блогер Євген Комаров­ський радить усім дорослим не зволікати й одразу робити щеплення, бо це єдина стовідсоткова гарантія не підхопити кір. У полтавських аптеках вакцина коштує близько 350 грн.

Українці дуже упереджено ставляться до будь-яких щеплень. Особливо багато відмов з’явилося після того, як у ЗМІ стала поширюватися інформація про випадки ускладнень після щеплень. У всіх документах фігурував один виробник: завод «Фармстандарт Біолік», який належав сину очільниці тодішнього МОЗу Раїси Богатирьової Олександру. Після того, як у 2013 р. на Донеччині помер 17-річний хлопець, препарат заборонили.

Нині для щеплення використовують комплексну вакцину (кір – краснуха – паротит) бельгійського виробництва. Вона якісна й не спричиняє ускладнень.

– У дитячих поліклініках Полтав­щини вакцина є, – запевняє О. Баста­ногова. – На сьогодні понад 90% дітей одного та шести років (тобто ті, хто підпадає під календар щеплень) уже вакциновані. Правда, є діти, які свого часу пропустили щеплення. Але останнім часом батьки стали активніше приводити дітей на щеплення.

Попереду ще одна чума

Є. Комаровський закликав українців вакцинуватися ще рік тому, коли сусідню Румунію охопила масштабна епідемія кору. На жаль, тоді до його порад ніхто не дослухався. Тепер же Є. Комаровський заявляє про набагато страшніше інфекційне захворювання – дифтерію. «Дифтерія прийде обов ’язково, – пише він у своєму блозі, – вона не може не прийти, є біологічні закони… Зараз спалахи дифтерії спостерігаються в Бангладеш, Ємені, Венесуелі. Тільки-но один хворий або носій дифтерійної палички перетне кордон з Україною, реакція може ошелешити МОЗ».

Будь-яке інфекційне захворювання має циклічний характер. Востаннє Україна глобально зіткнулася з дифтерією у 1991–1994 роках. Тоді померли 696 людей, а захворіли понад 20 тисяч.

Що треба знати про дифтерію

Дифтерійна паличка може роками жити в горлі, не спричиняючи жодної шкоди. Але є особливий різновид палички, яка виробляє отруту, – дифтерійний токсин. Він всмоктується в кров, а потім накопичується в м’язах, серці, нирках. Ці ускладнення і можуть призвести до смерті.

Щоб змусити організм виробляти антитіла та нейтралізувати токсин, слід негайно ввести хворому спеціальну сироватку. Чим раніше це зробити, тим більші шанси врятувати життя.

Та от біда: в Україні сироватки практично немає. Проблеми і з вакциною від дифтерії. Так само і з кваліфікованими лікарями, які можуть діагностувати захворювання.

Дифтерія – дуже підступна хво­роба, яка вдало маскується. Тем­пе­ратура невисока (максимум 37,5 градуса), а горло болить менше, ніж під час звичайної ангіни. До того ж, дифтерійна отрута пошкоджує нервові закінчення, виникає своєрідний знеболюючий ефект.

Єдиний спосіб профілактики дифтерії – щеплення дітей. Але через брак вакцини та відмову батьків багато маленьких українців його не отримали. Офіційно у нас вакциновано лише 40% населення. Це катастрофічно мало! Приміром, спалах дифтерії у 1991 році спричинило падіння рівня вакцинації з 91 до 80%.

На жаль, щеплення від дифтерії в дитячому віці не гарантує імунітет на все життя. Дорослим слід повторювати щеплення після «дитячого» курсу кожні 10 років. Якщо доросла людина взагалі не робила щеплення або не знає, скільки доз їй зробили, має вакцинуватися за такою схемою: дві дози вакцини з інтервалом місяць і третя – через півроку.

«У вас, дорослих, більше шансів померти від дифтерії, ніж у ваших дітей. Ви, врешті-решт, повинні виховати дітей, котрих народили, – закликає Є. Комаровський. – Тому, будь ласка, щепіться. Не чекайте, що вас вакцинують ваш роботодавець або держава».

Зінаїда Матяшова

139 перегляди(ів)