«Саша ріс на полігоні серед солдатських портупей, чобіт і онуч»

Олександр Чирцов

15 квітня 2015 року в селищі Піски Ясинуватського району Донецької області загинув санінструктор та інструктор зі стрілецької справи окремої добровольчої роти «Карпатська Січ» Олександр Чирцов. Його раннє дитинство минуло в дідуся й бабусі в Кобеляках. Тут, на місцевому цвинтарі, його й поховали, бо мати бійця Валентина Луківна з Артемівська (тепер Бахмут) переїхала на свою батьківщину після початку військових дій на Сході.

Зі слів матері, Олександр Чирцов був найменшим серед синів багатодітної родини, але найактивнішим. Його в сім’ї балували, купували гарний одяг, виконували всі забаганки і називали Королем. Оскільки батько, професійний військовий, тривалий час служив у м. Магдебурзі в Німеччині, то Саша формувався як особистість поруч із ним на полігоні серед солдатських портупей, чобіт і онуч. Тому і його, і братів тягнуло до зброї та військової техніки.

Олександр Чирцов
Мати Валентина Луківна з друзями сина. Фото Леоніда Митька.

— Коли я переїхала в Кобеляки, то Олександр Чирцов разом із братами Андрієм і Олексієм сказали, що йдуть звільняти захоплену територію Донецької області, щоб я змогла повернутися додому, — розповідає Валентина Луківна. — На жаль, Саша загинув, а ще двоє моїх синів до цього часу воюють. Часто провідують мене з друзями, бо я перенесла інсульт. Ось і цього разу в роковини смерті на кладовище в Кобеляках приїхали рідні та побратими сина. Згадували Сашу, розповідали, як він їм готував їсти, яким був на фронті…

Оскільки Олександр Чирцов воював у «Карпатській Січі», то матір бійця підтримують полтавські свободівці. Вшанував пам’ять Олександра Чирцова і народний депутат України Юрій Бублик. Серед присутніх був також побратим героя Володимир, якому довелося почути його останні слова після смертельного поранення.

Любов ПРИЙМАК.

Мати Валентина Луківна з друзями сина. Фото Леоніда Митька.

202 перегляди(ів)