Рослина-напівпаразит знищує дерева

омела

Сотні тисяч років омела росла на багатьох видах дерев на території України і це не призводило до масової їх загибелі. Але нині в умовах міст на Полтавщині величезні дерева повністю обростають буро-зеленими кущиками. Порятунок зелених друзів шляхом видалення окремих гілок обходиться дуже дорого. У Лохвиці через приречену вже смугу кленів і лип виник скандал.

Побачивши, як робітники спиляли 17 дерев на вулиці Перемоги в Лохвиці, біля колишньої харчосмакової фабрики, місцеві мешканці заходилися обурюватися. На сторінці «Лохвиця. Історія і сьогодення» у «Фейсбуці» з перших днів пиляння точилася дискусія, чи потрібно було це робити. Як серед учасників групи, так і серед жителів вулиці Перемоги одні доводили, що омела була на всіх деревах, інші – що частина не була заражена, дехто – що омела лише на липах. Доки дерева в листі, всіх кущиків не видно.

– Ще тиждень тому тут можна було відпочити, сховатися від спеки, дорослі з дітьми приходили, – розповів на місці події житель вулиці Перемоги Анатолій Кривошея. – Бо від траси далеченько, завжди прибрано, викошені бур’яни. Міський голова Віктор Радько повідомив, що вирубування фаутних дерев законне, дане питання вирішується не лише на місцевому рівні, а й на обласному: вибракування дерев проводиться комісією, у склад якої входить представник Державної екологічної інспекції (м. Полтава). На моє прохання зберегли один клен. На показ захисникам дерев робітники поклали біля дороги купки сильно вкритих омелою гілок. У Лохвиці омела вразила відсотків 60 дерев і якщо всі їх спилювати, мало що залишиться.

Пару великих кущів омели видно й на клені, за який заступився Анатолій (якщо гілки не зрізати, довго не проживе). Спиляні дерева могли б іще довго жити, якби не напівпаразит – серцевина пеньків була не ушкодженою.

омела
За пеньками видно, що після своєчасної обрізки клени могли б жити ще не одне десятиліття.

Лохвиці пиляють дерева, заражені омелою

Спиляли дерева робітники підприємства, яке орендує поруч приміщення колишньої фабрики. Вони обслуговують установку для сушіння зерна, яка підігрівається дровами. То чому ж законно (наявність ордера підтвердив пізніше і міський голова) не спиляти дерева переважно твердої породи просто за парканом, де ще й електролінії не заважають?

Робітники доводили, що омела вразила всі дерева та ще й так, що порятунку не підлягали. Як підтвердження показали дерева на території фабрики, на яких більше омели, ніж власного листя. Далі стоять всохлі вже через паразитування цієї рослини тополі. Розповіли, що комісія міськради 2017 року приходила з метою погодити спилювання 3 дерев. Але оглянувши алею, зробила висновок, що пиляти треба всі. Якби намагалися врятувати дерева обрізкою, залишилися б хіба що стовбури.

Чоловіки показали ордер на випилювання, виданий міськрадою товариству «Лабораторія смаку» (теперішній власник екс-харчосмакової фабрики) 5 червня 2017 року. Вирубці підлягали 3 липи, 6 тополь на території підприємства і за територією – 14 кленів (гостролистих), 10 лип і 2 горобини.

омела
. На фотографії, зробленій 2014 року, видно, що біля «харчосмакової» спиляли справді фаутні дерева.

І головне: робітники пообіцяли найближчим часом насадити на очищеній території берези і доглядати їх.

Міськрада пропонує таким чином отримати дрова всім бажаючим: безкоштовно спиляв фаутне дерево – безкоштовно отримуй деревину. Проте, як бачимо, бажаючих небагато. Переважно через те, що найдужче заражені тополі, дрова з яких поганенькі, стовбури та гілки трухлі, пиломатеріали мало де можна застосовувати.

На моє прохання лохвичанин Станіслав Масельський відшукав у своєму архіві фото 2014 року, на якому видно дерева. За вишкою мобільного зв’язку в кадрі, яка знаходиться на території «харчосмакової», зрозуміло, які саме. Світлина красномовно підтверджує фаутність. І що рятувати дерева обрізкою треба було з десяток років тому.

Із дозволом на спилювання хворого дерева – зобов’язання посадити молоде

Однак конкретний випадок показав лише частину проблеми.

Всього за 5 хвилин ходу в бік центру ми поспілкувалися з мешканкою будинку на розі вулиць Перемоги і Шкільної (Петровського). Заросла омелою липа із сухими гілками нависла над будинком.

– Три заяви із проханням спиляти за 2,5 року подала до міськради, – бідкається жінка. – Що хату дерево може розбити – півбіди. За дітей страшно, які до школи йдуть. Якось під час бурі під деревом ішов хлопчик із першого-другого класу, просто перед ним гілка впала. Комунальники сказали, що треба самій просити у філії «Обленерго» відключення (або чекати планового) і самій вивозити гілки, бо ми самі дерева насадили. А от у місті я бачу, як пиляють дерева, які ще й пожити могли, а моє небезпечне не хочуть.

Фаутні дерева через омелу віддають на дрова задарма

Подібних прикладів у Лохвиці безліч. І стає ясно: якщо не боротися з нею, за якийсь десяток років можна втратити половину старих зелених насаджень. І це приклад лише одного містечка.

Міркуваннями ми поділилися з міським головою Віктором Радьком. Треба обрізати дерева, доки не пізно, і що міська рада має контролювати, аби безнадійні дерева видаляли першочергово, а не ті, які омела ще не сильно вразила і які можна врятувати. Певно, для вибіркової обрізки гілок потрібна спеціальна бригада із телескопічною вишкою. Це недешево: зарплата водія й мінімум двох робітників, технічне обслуговування автомобіля й бензопил, паливно-мастильні матеріали, утилізація гілля…

Віктор Іванович пообіцяв розглянути пропозицію.

– Для спилювання дерева треба звернутися до нас із заявою, – говорить Віктор Радько. – На місце виїжджає комісія і після обстеження на засіданні виконкому затверджується акт, на підставі якого видається ордер. У ордері не лише дається дозвіл на спиляння, а й прописується зобов’язання заявнику посадити дерево. Восени будемо спилювати дерева біля будинку №4 по вул. Героїв України. Негайно там посадимо 3–5-річні дерева з грудками землі, щоб красу й затінок отримати зразу.

Рятують дерева, доки омела вразила до 30% гілок

Середній строк життя дерева після появи омели – 10–12 років. Дехто пов’язує вразливість дерев із забрудненням довкілля. Наукового підтвердження цієї гіпотези поки що немає. Мовляв, раніше омела була, але ж паразитувала не повсюди. У районі багато нафтогазових свердловин і підприємств із переробки вуглеводнів.

Раніше «відьмині мітли» (омела) росли переважно на вербах і тополях, а тепер вони розселилися й у садках. Можуть жити навіть на хвойних породах. Дужче обростають дерева поблизу трас, у місцях із екологічно небезпечним виробництвом. Старожили не пам’ятають такого, як нині, розповсюдження омели кілька десятиліть тому. Поки що зв’язку не доведено, хоча логічно зрозуміло, що насіння омели не проросте на молодому здоровому дереві. Адже має попасти в рану на гілці чи стовбурі.

«Засівають» дерева насінням омели білої птахи, які ласують її білими клейкими ягодами. Насіння не перетравлюється. Дехто думає, що зараження відбувається не насінням, а якимось містичним чином і тому спиляна з фаутного дерева гілочка рознесе «заразу». Корені омели із присосками проростають глибоко під кору, у стовбур, можуть проникати на відстань до 2,5 м від самого кущика, з них рослина відновлюється. Тому щоб остаточно позбутися омели, треба зрізати заражені гілки на таку довжину. Але зазвичай вистачає 0,5–1 м.

Омела виснажує дерево, деревина гниє

Дерево є сенс рятувати, доки омела не вразила більше 30% гілок. Якщо більше – можна видалити всю крону, щоб на стовбурі виросли нові пагінці та гілки (це називається топінг). Після топінгу оновлена крона виростає значно швидше, ніж нове дерево із саджанця.

омела
Такі дерева можна відновити лише шляхом топінгу.

Цікаво, що лікарське використання залежить від того, на якому дереві омела росла. На тополях, березах і вербах вона росте повсюди, зате на дубі чи хвойних – рідкість. Саме з дуба особливо ціниться, але найчастіше збирають на березі. Вбирає речовини рослини-хазяїна, тому дія й відрізняється. Є дані, що зупиняє розвиток ракових пухлин. Настоєм лікують гіпертонічну хворобу, атеросклероз, геморой, різні кровотечі. Використовують від десятків хвороб різними способами – у вигляді спиртової настоянки, примочок, компресів, ванн і т. д. Ризикові люди додають пів чайної ложечки розтертого листя на склянку чаю, щоб добре бадьорив, але це може призвести до отруєння, розладу роботи серця.

Олег ДОЛЕНКО.

190 перегляди(ів)