3-omela-12.09.2019

омела

Середній строк життя дерева після появи омели – 10–12 років. Дехто пов’язує вразливість дерев із забрудненням довкілля. Наукового підтвердження цієї гіпотези поки що немає. Мовляв, раніше омела була, але ж паразитувала не повсюди. У районі багато нафтогазових свердловин і підприємств із переробки вуглеводнів. Раніше «відьмині мітли» росли переважно на вербах і тополях, а тепер вони розселилися й у садках. Першочергово – на яблунях і грецьких горіхах. Можуть жити навіть на хвойних породах. Дужче обростають дерева поблизу трас, у місцях із екологічно небезпечним виробництвом. Старожили не пам’ятають такого, як нині, розповсюдження омели кілька десятиліть тому. Поки що зв’язку не доведено, хоча логічно зрозуміло, що насіння омели не проросте на молодому здоровому дереві. Адже має попасти в рану на гілці чи стовбурі. «Засівають» дерева насінням омели білої птахи, які ласують її білими клейкими ягодами. Насіння не перетравлюється. Дехто думає, що зараження відбувається не насінням, а якимось містичним чином і тому спиляна з фаутного дерева гілочка рознесе «заразу». Корені омели із присосками проростають глибоко під кору, у стовбур, можуть проникати на відстань до 2,5 м від самого кущика, з них рослина відновлюється. Тому щоб остаточно позбутися омели, треба зрізати заражені гілки на таку довжину. Але зазвичай вистачає 0,5–1 м. Омела виснажує дерево, деревина гниє. Дерево є сенс рятувати, доки не вражено більше 30% гілок. Якщо більше – можна видалити всю крону, щоб на стовбурі виросли нові пагінці та гілки (це називається топінг). Після топінгу оновлена крона виростає значно швидше, ніж нове дерево із саджанця.