Перспективний план формування територій громад Полтавської області, розроблений на догоду окремих осіб, таки змінять

Перспективний план формування територій громад Полтавської області

10 березня відбулося засідання постійної депутатської комісії Полтавської обласної ради з питань бюджету та управління майном. Депутати аналізували Перспективний план формування територій громад Полтавської області, схвалений на пленарному засіданні двадцять третьої сесії Полтавської обласної ради 21 грудня 2018 року, й дійшли висновку, що він не враховує інтересів громад.

До речі, Кабмін теж визнав Перспективний план формування територій громад Полтавської області недосконалим та не затвердив його, відправивши на доопрацювання.

На сьогодні Полтавщина – одна з п’ятьох областей України (разом із Київською, Одеською, Закарпатською та Вінницькою областями), які й досі не мають планів децентралізації.

Науковий підхід і бажання людей співпали

Бюджетна комісія невипадково винесла на обговорення Перспективний план формування територій громад Полтавської області. Адже зараз у межах області існують як реверсні громади (ті, що заробляють кошти у надлишку й за законодавством України віддають цей надлишок у державу), так і дотаційні.

Обласна рада змушена підтримувати останні. Щоб усі зароблені полтавцями кошти залишалися в межах області та щоб окремі території не «викачували» грошей із обласного бюджету, доцільно створювати ОТГ так, щоб бідні громади приєднувалися до заможніших, які й спрямовуватимуть «зайві» кошти на їх розвиток. Цей принцип використовують усі країни, він називається ефективним державним устроєм.

Перспективний план формування територій громад Полтавської області
Директор Центру розвитку місцевого самоврядування Ірина Балибіна. Фото автора.

Директор Центру розвитку місцевого самоврядування Ірина Балибіна, виступаючи на засіданні комісії, розповіла, що з початком децентралізації на Полтавщині очолювана нею структура працювала над створенням майбутньої карти децентралізованої області. Об’єднуючи на папері різні населені пункти в єдині громади, «розбиваючи» всю Полтавщину на окремі ОТГ й таким чином розробляючи Перспективний план формування територій громад Полтавської області, експерти (а в складі центру працює шестеро досвідчених фахівців) докладно аналізували різні чинники. Це, зокрема, історичні зв’язки між населеними пунктами, відстань між ними і, що не менш важливо, наявність доріг із твердим покриттям (щоб, скажімо, карета швидкої допомоги дісталася до найвіддаленішого села чи хутора громади щонайменше за 20 хв.).

Крім того, розроблений ними Перспективний план формування територій громад Полтавської області обов’язково враховував соціально-економічні чинники: наявність потужних підприємств, які б акумулювали до бюджету громади податки, доступність соціальних об’єктів, плинність кадрів, демографічну ситуацію.

– Ми ставили за мету формування спроможних територіальних громад, здатних виконувати всі функції, покладені на них державою, – пояснила І. Балибіна.

Цікаво, що об’єднані територіальні громади, які виникли з ініціативи самих мешканців, практично скрізь повторюють рекомендації Центру розвитку місцевого самоврядування. Хоча що тут дивного? Люди прагнуть жити в заможних і самодостатніх громадах, тому навіть не знаючи про напрацювання науковців, стараються об’єднатися навколо розвинених сіл та потужних підприємств, які забезпечують їх роботою. І, звичайно ж, не можна відкидати зв’язків, що сформувалися протягом багатьох десятиліть (чи навіть століть).

Амбіції окремих осіб проти державницького підходу

От тільки запропонований Центром розвитку місцевого самоврядування Перспективний план формування територій громад Полтавської області згодом зазнав суттєвих змін, які внесли до нього депутати Полтавської обласної ради. При цьому керувалися вони зовсім не інтересами чи бажанням громади (хоча добровільність – основний принцип об’єднання), не економічними потребами чи державницьким підходом, а… амбіціями окремих осіб. І в цьому переконують виступи на засіданні комісії.

Голова Заводської міської ради Лохвицького району Віталій Сидоренко. Фото автора.

Так, першому надали слово голові Заводської міської ради Лохвицького району Віталієві Сидоренку. Він розповів, що ще 2016 року була спроба створити ОТГ із центром у м. Заводському – потужному промисловому центрі Лохвицького району. Однак на заваді стали плани депутата Полтавської облради Миколи Бондаря, який бачить центром ОТГ рідне село Токарі. А щоб у громаді не було конкуренції, депутат хоче взагалі позбутися Заводського в «своїй» громаді. Він запропонував приєднати його до м. Лохвиці: «Місто – до міста, село – до села».

Однак такий варіант не підтримують як у самому Заводському, так і в Лохвицькій міській раді. Та, схоже, дотримання принципу добровільності об’єднання М. М. Бондаря хвилює найменше й він таки домігся, що в Перспективний план формування територій громад Полтавської області включили цієї цю пропозицію.

– Людей хочуть переламати через коліно, – стверджує голова Заводської міськради. – Найгірше, що керівництво сіл, доля яких вирішується, зайняли пасивну споглядацьку позицію. Вони всі передпенсійного, а один – пенсійного віку й хочуть тихо та мирно допрацювати до пенсії. Особисті інтереси виявилися для них важливішими, ніж майбутнє односельців.

– У разі створення Токарівської ОТГ доведеться будувати нові соціальні об’єкти (бо в Токарях їх немає) й витрачати кошти обласного бюджету, – зауважив секретар комісії Іван Сидоренко. – При цьому наявні в Заводському школа, поліклініка тощо використовуватимуться неефективно.

«Як грім серед ясного неба»

Саме так сприйняли жителі сіл Войнівка й Зеленківка Чутівського району звістку про те, що їхні села приєднають до Коломацької ОТГ Полтавського району.

– Нас навіть не запитували, хочемо ми цього чи ні, – розповів Войнівський сільський голова Анатолій Бугай. – Ми бачимо своє майбутнє у складі Чутівської ОТГ, тим більше, що від Войнівки до Коломацького – 33 км, а до Чутового – 12 км.

Анатолій Іванович стверджує: Чутівська РДА підготувала паспорт району, в якому аргументувала включення Войнівки і Зеленківки до Чутівської ОТГ. 20 грудня 2018 року, напередодні сесії облради, яка й ухвалила Перспективний план формування територій громад Полтавської області, цей документ передали в обласну раду. Але він дивним чином зник, а на сесію винесли пропозицію про приєднання обох сіл до Коломацької ОТГ

– Це махінація, яка тягне кримінальну відповідальність, – заявив очільник громади. Він вважає, що депутатська комісія має зацікавитися цим фактом та розслідувати його.

Дізнавшись про Перспективний план формування територій громад Полтавської області, у Войнівці й Зеленківці забили на сполох. «Жителі Войнівської сільської ради Чутівського району вкрай обурені вирішенням питання без їхньої участі», – йдеться в листі до голови Полтавської ОДА, в якому Войнівська сільська рада просить надати копії документів, які дали змогу прийняти таке економічно необгурнтоване рішення. А нещодавно обидві сільради звернулися з позовом до Полтавського окружного адміністративного суду.

Та найцікавіше, що зовсім недавно виникла ідея створення на теренах Чутівського району окремої Петрівської ОТГ, якої не було в Перспективному плані. Дуже сумнівно, що ця громада зможе стати самодостатньою. Жителі Войнівки й Зеленківки переконані, що це штучне утворення має єдину мету: відрізати їхні села від Чутового й не залишити їм варіантів, окрім приєднання до Коломацької ОТГ, як і передбачає Перспективний план формування територій громад Полтавської області.

Перспективний план формування територій громад Полтавської області
Сільські голови Зеленківки і Войнівки О. Морщавка і А. Бугай. Фото автора.

Фінансову неспроможність Коломацької ОТД визнають у Полтавській ОДА

Утворення цієї громади теж певною мірою було штучним. Адже спочатку планувалося об’єднати села Полтавського району, які зараз входять до складу Коломацької ОТГ, навколо с. Ковалівки.
Успішна сільська рада, яку очолює Олександр Бублик – брат попереднього сільського голови, а зараз нардепа Юрія Бублика, якнайкраще підходила для ролі об’єднавчого центру.

Однак екс-голова Полтавської ОДА В. Головко має нерухомість на території с. Коломацького і, як стверджують, певні особисті інтереси. Неважко припустити, що він не хотів бачити на чолі «своєї» громади родича нардепа, який його постійно критикує, тому й посприяв внесенню змін до Перспективного плану. До речі, Коломацького сільського голову Є. Почечуна називають ставлеником В. Головка. А оскільки Коломацька ОТГ має незначні фінансові ресурси та недостатні територію й кількість населення, було вирішено приєднати до неї якомога більше сіл, зокрема з сусідніх Машівського та Чутівського районів.

Про фінансову неспроможність дітища екс-голови ОДА свідчить і лист Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОДА №01.2-07/62 від 08.01.2019 року за підписом в. о. директора Департаменту І. П. Чередніченка: «Для посилення фінансової спроможності Коломацької об’єднаної територіальної громади до її складу включено 1 територіальну громаду Полтавського району, 1 – Машівського району та 2 – Чутівського району».

– То навіщо ж було ініціювати створення фінансово неспроможної ОТГ, а потім насильно приєднувати до неї інші території? – обурювався у своєму виступі Войнівський сільський голова А. Бугай. – А якщо громаді бракує коштів, то чому Коломацький сільський голова купив для своїх потреб автомобіль?

Тиснуть не лише на селян, а й на депутатів та посадовців облради

Виступив на засіданні депутатської комісії й депутат Остап’ївської сільської ради Григорій Боцула. Про майже революційну ситуацію в цьому селі Великобагачанського району, яке хочуть насильно приєднати до Решетилівської ОТГ, ми вже повідомляли. Інформували й про те, що ідею створення велетенської громади, яка б об’єднувала увесь Решетилівський район та кілька сіл із сусідніх, підтримує голова Полтавської облради, уродженець Решетилівки Олександр Біленький. (Див. ПП: “Жителі Остап’є повстали проти сільради і не дозволяютьігнорувати свою думку”)

До речі, Перспективний план формування територій громад Полтавської області, розроблений експертами Центру розвитку місцевого самоврядування, передбачає, що Остап’є увійде до Білоцерківської ОТГ. Саме за це й борються селяни, долаючи спротив і саботаж місцевого керівництва, залякування, погрози.

Схоже, що залякування – це один із методів роботи поки що голови Полтавської облради пана Біленького. Бо депутати облради теж зазнають тиску. Із 14 членів бюджетної комісії на засідання 10 квітня з’явилося 8. Голови комісії Миколи Бондаря на засіданні не було, але він останнім часом узагалі самоусунувся від роботи. Тому члени комісії на попередньому засіданні відсторонили його від керівництва та призначили в. о. голови комісії Ірину Степаненко. Вона й головувала на засіданні.

Членам комісії довелося самим готувати засідання, бо апарат облради його саботував. Депутати створили робочу групу, яка має вивчити та надати оцінку діям посадовців. Утім, неважко здогадатися, чию вказівку виконували працівники апарату.

Перспективний план формування територій громад Полтавської області
В. о. голови бюджетної комісії І. Степаненко і секретар І. Сидоренко. Фото із сайту «Полтавщина».

Не з’явилися на засідання й керівники департаментів та управлінь ОДА, які мали прозвітувати про виконання програм, що фінансуються з бюджету облради. Вони повідомили, що брати участь у засіданні їм заборонило керівництво…

Попри це, депутати налаштовані рішуче. Вони були одностайними в тому, що Перспективний план формування територій громад Полтавської області потребує доопрацювання, причому зміни мають враховувати інтереси територій та думку людей. Представники різних політичних партій бачать своє завдання у відстоюванні інтересів полтавців, а не своїх партійних керівників. І це вселяє впевненість у майбутніх змінах у роботі Полтавської облради і, зокрема, у методах її керівництва. Ні шантаж, ні залякування не допоможуть, коли більшість одностайна.

Зінаїда МАТЯШОВА.

На фото 1: Перспективний план формування територій громад Полтавської області. Експерти Центру розвитку місцевого самоврядування застсовували науковий підхід.

898 перегляди(ів)