3-professor-28.08.2019

професор М. А. Дудченко

У травні 1941 року М. Дудченко успішно склав екзамени за другий курс академії й перейшов на третій. А через місяць почалася війна…
Третьокурсники продовжували навчання, працювали в госпіталях і чергували під час бомбардувань. За кожним із них був закріплений бойовий пост, куди вони поспішали під час нальоту: знищувати скинуті німцями запалювальні бомби. Траплялося, що сигнал тривоги лунав посеред ночі, після нальоту час було йти на заняття, а потім — у госпіталь. Наступної ночі все повторювалося спочатку, і кілька діб не вдавалося зімкнути очей. Рятували молодість і запас життєвих сил, бо на добу слухачі академії отримували жалюгідний пайок: 100 грамів хліба і миску юшки.
— Коли ворог підходив зовсім близько до міста, — розповідає Мак­сим Андрійович, — заняття припинялися. Ми здавали підручники, одержували карабіни і йшли в траншеї. Щоправда, стріляли ми не стільки по німцях, а щоб створювати шум і налякати ворога начебто чисельною перевагою.
У лютому 1942 року викладачів і слухачів академії переправили літаком «дорогою життя» через Ладозьке озеро. Далі пішки долали 200 кілометрів до Вологди. А звідти у теплушках — в Узбекистан. Заняття продовжилися вже в Самарканді. А в травні 1943 року М. Дудченко достроково закінчив академію й у званні капітана медичної служби потрапив на Воронезький фронт. Його призначили лікарем мотострілецького десантного батальйону 237-ї танкової бригади.
— Доводилося бути й санітаром, і лікарем, і автоматником, — пригадує ветеран. — Особливо жорстокі бої точилися на Курській дузі. На танку разом із десантниками я йшов у атаку, щоб у бою одразу надавати допомогу пораненим. На одному боці в мене висіла сумка з хрестом, на другому — автомат. Так і пересувався під обстрілами. Сам дивуюся, що вижив, що не влучила жодна куля!
М. Дудченко брав участь у Корсунь-Шевченківській битві, під час прориву оборони на Луцькому напрямі, у форсуванні Вісли, в оточенні німців у районі Бреслау (Вроцлав). Він один із небагатьох медиків, нагороджених орденом бойового Червоного Прапора.