За що вбивають хліборобів?

рейдерство

Як часто за останні роки ми чули фразу: «Лихі 90-ті повертаються». Та вони, а вірніше, рейдерство, вже повернулися!

З бандитизмом, розбоєм, грабунками, кривавим переділом власності. Щоправда, від 90-х нинішня хвиля чорного «беспредела», який накрив усю країну, відрізняється небаченим і неприхованим цинізмом правоохоронних органів на тлі великої кількості новостворених силових структур (антикорупційних і розслідувальних). А ще до традиційної спайки – злочинці, поліціянти, прокурори, судді (якщо треба) додалися державні реєстратори, які легким порухом руки за 5 хвилин можуть позбавити законного власника його майна та активів, а він про це ні сном, ні духом не знатиме.

Тільки торік в Україні зафіксовано понад 2000 рейдерських атак. І є, так би мовити, рейдерство без «мокрухи», коли на підставі підроблених документів бізнес переписується на інших осіб. Та нерідко не гребують і позбавленням людини життя…

Малі й середні сільгоспвиробники в Україні чи не найбільше потерпають від охочих поживитися за чужий рахунок. Викрадення врожаю з полів, коли за годину кілька комбайнів, КамАЗів, охоронювані кількома десятками «качків», скошують збіжжя, а поліція або взагалі не приїжджає на виклик, або тільки спокійно спостерігає, — це вже просто безобидна класика. Схема масового відбирання у фермерів землі ніби для АТОвців теж відома: вона одразу опиняється в оренді на 49 років у спритних сільгоспвиробників, які «дружать» з владоможцями. Та найстрашніше те, що все масштабнішим стає фізичне знищення аграріїв.

І Дніпропетровщина нині в цьому сенсі тримає сумне лідерство в країні. Тільки за півроку тут загинули троє власників великих сільськогосподарських підприємств (СФГ «Кондратюк», ФГ «Дар» та СТОВ «Карат плюс»). Незадовго до або через деякий час після трагедій два з трьох господарств загиблих були перереєстровані на інших осіб.

…У липні ц. р. Октябрський районний суд Полтави пікетували фермери Діпропетровської та Полтавської областей. Того дня Феміда мала продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 24-річному Валентинові Канівцю, якого підозрюють у вбивстві 58-річного директора СТОВ «Карат плюс» Олександра Грушки з села Саксаганське Криничанського району на Дніпропетровщині.

Учасниками протестної акції було сказано чимало гнівних слів на адресу тих правоохоронців, які, отримуючи великі зарплати з кишень кожного українця, торгують кримінальними провадженнями, «кришують» злочинців й усілякими способами допомагають їм уникнути заслуженого покарання. Зокрема, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників (АФЗ) Дніпропетровської області, депутат Дніпропетровської обласної ради Анатолій Гайворонський з обуренням говорив про те, що всі мало-мальські просування у розслідуванні резонансних убивств фермерів відбуваються лише під великим тиском громадськості.

Зате прокуратура й слідчі органи тільки у 2018 році відкрили на Дніпропетровщині понад 100 кримінальних проваджень проти дітей померлих фермерів, які продовжили обробляти батьківські фермерські земельні наділи. В усьому світі влада вітає й підтримує розвиток фермерських династій, і тільки в Україні так спеціально підло виписане земельне законодавство, що після смерті фермера виділену йому землю ніхто не може успадкувати й держава її забирає у сім’ї! Тільки вдумайтеся в це безглуздя! Який простір силовикам для власного збагачення через кримінальне переслідування!

– І тоді прокурори й слідчі, – пояснює Анатолій Гайворонський, – чекають, доки дотигне врожай, арештовують його, косять і вивозять у невідомому напрямку. А потім неквапом і кримінальне провадження закривають. Наша обласна асоціація торік восени висловила недовіру очільникам обласної прокуратури, Нацполіції та голові Дніпропетровської ОДА за відсутність належного реагування і невиконання службових обов’язків щодо розслідування злочинів проти фермерів. Просто шокує зволікання з розслідуванням, перекручування фактів, практично відкрита співпраця з рейдерами органів прокуратури, поліції та місцевої влади! А безкарність породжує нові злочини! Тому ми вимагатимемо відновлення в Україні смертної кари за вбивство!

За словами Віктора Галича, заступника АФЗ Полтавської області, від дій Держгеокадастру, рейдерів потерпають і полтавські фермери, хіба що до фізичної ліквідації ще не дійшло. Також з’явилася прикметна тенденція: новими фермерами стають… прокурори, СБУшники або їхні близькі родичі.

Він допомагав АТО. А загинув від руки АТОвця

Убивство директора СТОВ «Карат плюс» Олександра Грушки, яке обробляло 2500 га землі, сталося 21 грудня 2018 року. Той зимовий вечір наче не віщував нічого лихого. Велика сім’я як зазвичай зібралася на вечерю в літній кухні: фермер, його дружина, дві доньки з немовлятами та один із зятів, громадянин Великобританії. Раптом туди увірвалося троє здорованів у камуфляжах і балаклавах, озброєних холодною зброєю та пістолетами. Почали стріляти й усіх в’язати. Діти кричали. Глава сімейства заступався.

рейдерство
Владислав і Тетяна Грушки.

Тому його почали безжально бити. Потім усіх перевели в будинок. Фермера й дружину повалили на підлогу в окремій кімнаті. Його довго піддавали тортурам, вимагаючи якісь документи. А позаяк він не погоджувався їх віддати, то йому відстрелили палець на руці й прострелили ногу. Катували професійно, поза сумнівом, ретельно готувалися до злочину, слідкували, мали відповідну екіпіровку: це були явно не новачки у цій справі. Нападниками хтось керував по рації. І коли вони спитали, що робити з незговірливим, той хтось наказав: «Мочіть, забирайте «тачку» і валіть».

Тоді один з нелюдів, в якому пізніше опізнали Валентина Канівця, учасника АТО й інспектора однієї з тюрем, на 30 сантиметрів увігнав у живіт Олександрові Грушці ножа й прокрутив. Дружина лежала зв’язана поруч і нічим не могла допомогти. Щоправда, викрадене авто виїхало тільки за ворота й заглухло. Через якийсь час одній з доньок вдалося звільнитися від пут.

– Ми самі машиною повезли чоловіка в лікарню, – розповідає вдова Тетяна Грушка. – Я медик і усвідомлювала, що через велику втрату крові шанси вижити в нього були мізерні. По дорозі він помер… У нас була прекрасна сім’я. Ми з чоловіком в любові й злагоді ростили дітей, ставили на ноги. Все життя заробляли тяжкою працею. Олександр був чесним і роботящим, його поважали. Ніколи нікого не скривдив, навпаки, завжди допомагав людям, у тому числі й фронту. А в нього АТОвець байдужо загнав ніж, як у масло. Може, цих людей і вчили вбивати, але ж не своїх на мирній землі. За що вбивати хлібороба?! Із цим жахом живемо уже стільки часу…

До речі, рідні О. Грушки пригадали, що за півроку до трагедії троє в балаклавах напали на одного з п’яти співзасновників СТОВ «Карат плюс». Можливо, хотіли вбити. Але чоловік вирвався й урятувався, побігши до сусідів.

Тетяна Грушка впевнена, що справу хочуть спустити на гальмах, й побоюється, що вбивці її чоловіка так і залишаться непокараними. На жаль, для таких припущень є підстави.

Через два місяці після трагедії правоохоронці затримали В. Канівця як імовірного вбивцю О. Грушки, та двох його подільників. Канівець свою вину не визнає. Його взяли під варту на шість місяців, а останніх відпустили за недостатністю доказів і навіть не оголосили їм підозри. Один з них уже втік до Польщі. Завважте, у підозрюваних на трьох – п’ятеро адвокатів.

А суддя Октябрського суду Полтави Алла Троцька відмовила в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою й звільнила В. Канівця з-під варти. Тепер він на волі. Можливо, вже навіть за межами України.

Що це: непрофесіоналізм, халатність чи корумпованість слідчих ДБР та прокурорів прокуратури Дніпропетровської області? Чи цілком законне й справедливе рішення, ухвалене відповідно до зміненого два роки тому Кримінального процесуального кодексу України (КПК)?

Адже слідство завершено й закінчився 6-ти місячний строк тримання під вартою підслідного. Однак кримінальне провадження не передане до суду, тож підозрюваний не може бути «за судом». Чому не передане? Та тому, що адвокати підозрюваних не ознайомилися з матеріалами провадження (зумисно уникали).

Доводиться констатувати, що принципові правки нардепа Лозового до КПК дуже на руку не чесним українським бізнесменам, щоб їх не «чмирили» силовики, як обгрунтовував тоді представник Радикальної партії, а злочинцям.

Щоправда, Владислав Грушка, син загиблого Олександра Федоровича, без проблем увійшов у спадщину, тобто отримав батькову частку у корпоративних правах СТОВ «Карат плюс» і нині є директором сільгосппідприємства.

За останньою інформацією, підозрюваний Канівець знову під вартою, у жовтні його мають судити. Другому подільникові теж оголосили підозру, а третього розшукують через Інтерпол.

Куля випарувалася?

Не менш жахливий випадок трапився 10 червня цього року в селі Новопавлівка Межівського району Дніпропетровщини. 48-річний голова СФГ «Кондратюк» Сергій Кондратюк на початку восьмої ранку в літній кухні поснідав разом із 21-річним сином та дружиною. Розпочинався звичайний робочий день, і кожен мав займатися своїми справами. Сергій Максимович пішов до хати за ключами від трактора, бо збирався в поле, а господиня вийняла прання з машинки і розвішувала у дворі. Коли впоралася (а це зайняло усього кілька хвилин), то теж пішла до будинку. Якесь чуття повело її до спальні. Там вона з жахом побачила, що чоловік з простреленою головою лежить на дивані, а поруч уздовж тіла – його автомат Калашникова. Утім, пострілу вона не чула. На жаль, ні відеоспостереження, ні собаки в Кондратюків не було.

рейдерство
Анатолій Гайворонський

Викликали поліціянтів. Ті більше не допустили домочадців у помешкання. Їхня версія, яку вони, схоже, не хочуть міняти, – самогубство фермера.

Але кулю чомусь правохоронці так і не знайшли, – розповідає Настя Кондратюк, 26-річна донька загиблого. – Думаю, що знайшли, бо роздовбали півстіни, але збрехали, що її немає. Бо куди вона могла подітися зі стіни? Ну не випарувалася ж! Чи куля, якою було вбито батька, з табельної зброї правоохоронців?!

Тут різне можна припускати. До речі, відомості в ЄРДР під тиском – нашим та голови АФЗ Дніпропетровської області Анатолія Гайворонського – внесли тільки через місяць після трагедії – 10 липня. Досі тривають експертизи, висновків жодної ще немає у кримінальному провадженні.

На фото, зроблених поліціянтами на місці події, батько вже тримає палець на спусковому гачку автомата Калашникова, тобто все підтасовано під самогубство. Тепер ми розуміємо, що за батьком і родиною вбивці стежили, бо ми бачили невідомих, які з вулиці фотографували нашу садибу. У хаті-пустці неподалік від нас хтось явно облаштував спостережний пункт. У пшениці на полі витоптані дві стежини, що вели до нашої садиби. На горищі нашого будинку я знайшла купу свіжих недопалків, хоча в нашій сім’ї ніхто не палить. Але слідчі навідріз відмовилися обстежувати горище і ту покинуту хату. Незадовго до вбивства зникли ключі від будинку, а опісля ми їх знайшли на тому місці, яке обдивлялися десятки разів… Зараз у нас і відеоспостереження є, і собаки, і працівники ФГ цілодобово чергують.

Але все запізно…

Пізніше з’явилася інформація, що нібито ще 19 березня ц. р. Сергій Кондратюк продав своє фермерське господарство жителю міста Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ) Сергієві Коваленку за 300 тисяч доларів через «Правобережну товарну біржу» міста Кам’янське. Завважте, перереєстрація відбулася через місяць після смерті фермера – 10 липня 2019 року, тобто майже через чотири місяці після укладення угоди). Утім, рідні ніколи не чули від С. Кондратюка навіть натяку про наміри продати ФГ, створене ще у 1997 році. До речі, увесь день 19 березня 2019 року, коли ніби-то підписувався договір купівлі-продажу фермерського господарства в Кам’янському, Сергій Кондратюк разом із бухгалтером господарства перебував у м. Дніпро, чому є належні докази.

рейдерство
Фермери пікетують Октябрський райсуд Полтави

Власної землі у ФГ було лише 50 га, але 626 новопавлівців здали йому в обробіток свої земельні паї, бо він мав неабиякий авторитет серед місцевого населення та колег-фермерів. Разом – 4300 га, площа «міцного» радянського колгоспу. У власності ФГ – склади, олійниця, тік, інша нерухомість, потужний парк сільськогосподарської техніки та автомобілів.

Неприхованим «криміналом» тхне і від самої процедури «переходу» права власності на СФГ «Кондратюк» до сторонньої фізичної особи через договір купівлі-продажу фермерського господарства як цілісного майнового комплексу (ЦМК).

– Така схема заволодіння господарством активно використовується рейдерами через слабке регулювання подібних правовідносин на законодавчому рівні, – каже адвокат ГО «Бізнес-Варта» Андрій Наход, який допомагає потерпілим знайти справедливість. – У випадку із СФГ «Кондратюк» ЦМК у розумінні законодавства про реєстрацію речових прав на нерухоме майно зареєстровано не було. Тому покупець мав би купувати кожен об’єкт нерухомого майна за правилами для придбання нерухомості (оцінка, нотаріальне посвідчення угоди тощо), окремо купувати право на частку СФГ «Кондратюк» та окремо – об’єкти рухомого майна і транспорт.

Окрім того, ЦМК може придбати лише юридична особа. Всупереч закону приватний нотаріус Є. Лимар із селища Петриківка Дніпропетровської області посвідчила копію договору купівлі-продажу СФГ «Кондратюк», у якому підписи фізичних осіб на оригіналі документу не посвідчені нотаріусом. Ну й наостанок угоду «благословив» генеральний директор «Придніпровської товарної біржі» (якого, до речі, в Україні вже немає) печаткою біржі зі старою назвою міста – Дніпродзержинськ.

Щоправда, тиск фермерської спільноти дає свої позитивні результати. 16 серпня ц. р. комісія Міністерства юстиції України скасувала зміни до установчих документів СФГ «Кондратюк» у держреєстрі, внесені державним реєстратором Мирноградської міської ради Донецької області В. Липчук, і повернула фермерське господарство законним спадкоємцям. Держреєстратор перебуває в СІЗО, її справа передана до суду. Може, іншим «чорним» реєстраторам її тюремний строк стане уроком?

Слідство по вбивству Сергія Кондратюка триває. А документи в цій гучній справі передані особисто Президенту України Володимирові Зеленському, коли він перебував у Дніпрі.

Рейдери використали підробні документи

Історія з рейдерським захопленням фермерського господарства «Дар», що в селі Попасне Новомосковского району Дніпропетровської області, почалася ще в серпні 2016 року, коли помер власник ФГ «Дар» Василь Дарадуда. Управління господарством взяв на себе його син Дмитро. Та вже через тиждень після смерті батька підозрілі особи пропонували новоспеченому фермерові вигідно продати спадок. Ініціатором пропозиції був народний депутат VIII скликання від Дніпропетровщини Вадим Нестеренко, який діяв через свого вірного соратника та виконавця різного роду «делікатних» завдань Василя Кузнєцова.

Однак Дарадуда-молодший відмовився від пропозицій, адже його батько по крихті збирав господарство чверть століття. Та вже 3 вересня 2016 року Дмитро Дарадуда побачив у реєстрі, що власником ФГ «Дар» став такий собі Владислав Іванченко, зареєстрований у центрі комплексного обслуговування бездомних осіб у Кам’янському. Дмитро дивувався, як держреєстратор Світлана Мшар із Одещини зробила переєстрацію ФГ «Дар» навіть без виїзду до Попасного, та й усі установчі документи й печатки були у нього. Та ще більше Дмитро, його сестра Марина й мати Антоніна Дарадуди були здивовані, коли 8 вересня 2016 року побачили, що ще новішим власником господарства став Василь Кузнєцов із Дніпра, який володіє ще кількома господарствами в Дніпропетровській області.

Кузнєцов почав діяти рішуче. 14 вересня близько 200 осіб у масках, озброєні вогнепальною зброєю, спробували силою захопити фермерське господарство в Попасному. Їм вдалося викрасти з поля один із комбайнів та пошкодити його. Міліція та прокуратура їм практично не перешкоджали. Бійці фермерської самооборони спробували повернути майно родини Дарадудів, але по селянах несподівано відкрили вогонь з автоматичної зброї та рушниць, поранивши одного з фермерів.

рейдерство
Фермери пікетують Октябрський райсуд Полтави

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження проти безхатченка Іванченка, хоча всім адекватним людям зрозуміло, що якраз він і не має стосунку до рейдерського захоплення ФГ «Дар». Але статус потерпілого дає Кузнєцову можливість уникнути покарання.

Дмитро Дарадуда розповідає, що Василь Кузнєцов продовжив рейдерське захоплення ФГ «Дар». Група підконтрольних йому реєстраторів і нотаріусів протягом лютого-травня 2019 року на підставі рішень судів, відомості про які відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, неодноразово вносили неправдиві відомості до державних реєстрів майнових прав та юридичних осіб щодо ФГ «Дар», а також позбавили засновників господарства – Антоніну та Марину Дарадудів – їхнього особистого майна на суму 5 млн грн. А на решту майна за підробленим рішенням суду було накладено арешт.

Правоохоронцям відомі прізвища, адреси й усі інші дані замовників, організаторів та виконавців злочину, який триває вже чотири роки. Але вони вочевидь не поспішають його розкривати. Як і два інші – ще страшніші. Торік при нез’ясованих обставинах загинув зять Василя Дарадуди, а 18 червня ц. р. у басейні біля власного будинку знайшли тіло його вдови, законної власниці ФГ «ДАР» Антоніни Дарадуди. І саме в той час, коли вона могла потонути, камери відеоспостереження хтось вимкнув. Рідні переконані, що її вбили…

— Погрози, побиття та вбивства фермерів стали повсякденням аграрного життя. Це наслідок того, що, як сказав нещодавно прем’єр-міністр Олексій Гончарук, правоохоронна система в Україні перетворилася в організовану злочинну групу, – коментує ситуацію голова «Агро-продовольчої ради» Іван Слободяник. – Тому фермерська спільнота зараз вимагає від держави впорядкування силових структур та системи юстиції. Фермери побоюються ринку землі через велику недовіру до органів державної влади. Адже розуміють: без невідворотності покарання для злочинців, при корумпованих чиновниках, правоохоронцях і суддях про рівні умови для всіх учасників ринку годі й думати.

Кожен Президент України традиційно починає свою діяльність з боротьби з рейдерами. 22 липня 2019 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 542/2019 «Про заходи щодо протидії рейдерству». Документ, серед іншого, передбачає розробку та ухвалення найближчим часом законопроекту, спрямованого на посилення гарантій захисту державою речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, захисту прав засновників (учасників) юридичних осіб та протидію рейдерству.

Також серед пропозицій: здійснення реєстраційних дій виключно нотаріусом, який вчинив відповідну нотаріальну дію, за принципом одночасності.

Проведення реєстраційної дії повинно здійснюватися на підставі судових рішень, відомості про які відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, виключно після отримання відповідного судового рішення, достовірність якого засвідчена кваліфікованим електронним підписом.

Планується посилити захист відомостей державних реєстрів використанням мобільного електронного підпису (Mobile ID) та інших схем електронної ідентифікації.

Крім того, пропонується посилити відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації.

Людмила СТЕЛЬМАХ (Кучеренко),

президент правозахисної

ГО «Пол­тавський медіаклуб».

215 перегляди(ів)