Сенчанський шлам перероблятимуть на місці

шлам у Сенчі

Небезпечні відходи буріння – шлам, які десятиріччями закопували у сенчанську землю, відтепер планують перетворювати на екологічно безпечні будматеріали просто під Сенчею. Переробний завод побудували і запустили 2006 року, але запрацював він лише з 1 серпня.

Яблунівське нафтогазоконденсатне родовище, де знаходиться село Сенча Лохвицького району, відкрили на початку 70-х і наприкінці почали розробляти. В той час турбота про зменшення екологічної шкоди була мінімальною. І шлам – водний розчин вибуреної породи з буровими реагентами й мастилом – заливали в так звані амбари – звичайнісінькі ями, які потім загортали. З таких сховищ токсичні речовини проникають у воду, повітря, розповсюджуються ґрунтом…

Саме їх багато сенчан вважає причиною забруднення води, яка у місцевих колодязях тхне нафтопродуктами й придатна лише для технічних потреб. Попри численні преференції, різнобічну підтримку інфраструктури сіл нафтогазовими підприємствами, рентну плату, завдяки якій Сенчанська ОТГ – чи не найбагатша в області, люди здебільшого невдоволені життям у «лохвицькому Кувейті», бо пов’язують із добуванням вуглеводнів низку масових хвороб, ранню смертність…

Палаючий острів у Сенчі: шлам цілком законно підпалюють

У першій половині 2000-х на Сулі та прилеглих болотах намили штучний острів для бурових вишок. Поруч побудували і величезний корпус шламопереробного заводу. Директору ГПУ «Полтавагазвидобування» Олександр Кобеза вважає, що тоді, 2006-го, роботі завадила недосконалість технологій.

шлам в Сенчі
Шламопереробний завод із зовні. Фото: pl.suspilne

– Я був на відкритті цього заводу понад 10 років тому, – пригадав сенчанський громадський активіст Іван Чумарний. – Тоді стрічку перерізали, показали нам, як він працює, й фактично відразу закрили. Хоча обіцяли переробляти шлам на тротуарну плитку. Потім «не для преси» повідомили: хімреагенти для нейтралізації певних речовин коштують надто дорого, тож відходи буріння дешевше вивозити у поле й «утилізувати» так, як ви оце побачили.

«Так як ви оце побачили» – означає виливання у ями. Влітку 2016-го сенчани вкотре били на сполох і зібрали в себе депутатів різних рівнів, представників підприємств, влади. Люди виявили біля однієї зі свердловин траншеї глибиною 6–8 м. Деякі з них уже наповнили маслянистою рідиною, інші були порожніми. Поруч на рівному місці, просто на чорноземі, блищала така сама масляниста рідина, яку посипали білим порошком – нібито реагентом для її нейтралізації. Як називається той порошок, присутні керівники «Полтавагазвидобування» не знали: мовляв, треба запитати у бурильників. Ще важче було їм пояснити, чому купи того порошку їхні підлеглі «насіяли» ще й із розірваних паперових мішків, які валялися просто неба… Люди вважають, якби не виявлення відходів, ніхто б їх не нейтралізував порошком.

Із таких шламовідстійників токсичні речовини й розповсюджуються довкіллям. А ще іноді шлам цілком законно підпалюють. Уявляєте? Палаюче озеро! Ми спостерігали таку картину минулого літа біля Сенчі (відео).

Обласна екоінспекція ігнорувала скарги і звернення про забруднення

Кобеза пропонував тоді активістам і журналістам оглянути майданчик на місці шламосховища після рекультивації, здійсненої за проектом, згідно з екологічними нормами і правилами. Але ж відходи з більшості свердловин, яких біля Сенчі більше сотні, захоронені як попало. Лише незначну частину вивезли на утилізацію. А торік воду з відходами виливали де завгодно, навіть під Лохвицею. І безкарно – обласна екоінспекція ігнорувала скарги і звернення.

шлам в Сенчі
Шламопереробний завод всередині. Фото: pl.suspilne

– На моєму полі біля села Веселого пробурили невдалу свердловину, яку зарили, а шлам закопали поруч, – розповідає фермер і депутат облради Віктор Щуров. – Десь півгектара чорнозему залишається фактично «мертвою зоною». Там зерно посієш, а воно тільки сходить — одразу сохне і майже не родить.
Таких «мертвих зон», де навіть бур’яни погано ростуть, на сенчанській землі – десятки. Люди вимагають експертизи таких «екологічних бомб» і сподіваються, що колись людство отямиться, сховища розкопають і нейтралізують загрозу.
Тож відкриття заводу 1 серпня стало першим кроком до зменшення забруднення. Але урочистий пуск здійснили ніби потайки, запросивши обмежене коло журналістів і гостей. Робітників одягнули в нові спецівки, всім видали білі каски. Так було на свердловині біля Лучки, куди наприкінці 2017-го прилітав Гройсман.

шлам в Сенчі
Так захоронювали шлам іще 2016 року. Фото: poltava.to

За словами директора з інтегрованого газового бізнесу НАК «Нафтогаз Україна» Андрія Фаворова, це перший такий завод в Україні. Його збудували за 20 державних мільйонів гривень. Зараз старі конструкції оновили і закупили нове обладнання. На максимальній потужності завод може переробляти відходи з трьох свердловин, не несе загрози довкіллю. Очищення відбувається першочергово методом центрифугування. З переробленого шламу робитимуть будматеріали.

шлам в Сенчі
Біля свердловини за кілька кілометрів від Сенчі у штучному озері горять відходи, 25 липня 2018 р. Фото автора.

Більшість сенчан радіють перспективі переробки. Тим паче, не вірять, що всі відходи, які в останні роки нібито вивозили на переробку до Кременчука чи Харкова, вивозили насправді. Підозрюють, частину десь захоронювали крадькома.

Скептики не вірять, що шлам і справді повністю очищатимуть і нейтралізуватимуть. Кажуть, центрифуги використовують і так просто на бурових установках. Але воду від шкідливих домішок вони повністю не очищують. Існує кілька інших способів очистки шламу.

Олег ДОЛЕНКО.

Відео автора.

 

592 перегляди(ів)