Що пропагує полтавська реклама: секс чи квас, хутро чи насилля?

Сучасне життя неможливо уявити без реклами. Вона переслідує нас усюди: на вулицях, у супермаркетах, на радіо, на екранах телевізорів… Іноді вона дратує, іноді викликає цікавість. А іноді реклама несе загрозу, порушуючи моральні устої суспільства.

У Полтаві місяць тому, 22 серпня, пройшов семінар «Попередження проявів сексистської реклами». На ньому розповідали про інструменти місцевих органів влади для попередження проявів сексистської реклами та взаємодію з громадянським суспільством. Подія не привернула увагу широкої громадськості й швидко забулася. Та невдовзі після цього на вулицях обласного центру з’явилися білборди специфічного змісту. На них магазин «Світ шкіри та хутра», що по вул. Небесної Сотні, 2, сповіщав про ліквідацію колекції 2017 року та запрошував на розпродаж. І все було б нічого, якби не промовисте зображення чоловіка, котрий тягне за ногу лежачу жінку, та напис великими літерами: «Не тягни, дешевше вже не буде».

Типовий сексизм, що розглядає жінку як меншовартісну особу, як товар, як знаряддя сексу… Саме про такий і говорили на згаданому семінарі, але ж попередити й запобігти його появі на полтавських вулицях не змогли.

Сексистською вважається реклама, яка містить натяки на статеві стосунки людей, що жодним чином не пов’язані з рекламованим продуктом. До сексистьської відносять і рекламу, яка стверджує або натякає, що роль однієї статі в соціальному, економічному і культурному житті нижча за іншу. Що за збочення зафіксоване на білборді? Чому чоловік знущається над жінкою? Чи це просто невинна забавка двох коханців із елементами садизму? А може, спеціальний «прикол», на який мають звернути увагу обивателі, вияв неабиякої креативності рекламодавця?

Закон України «Про рекламу» забороняє розповсюджувати рекламу, яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Крім того, реклама не повинна містити зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності. Реклама також повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди, не підривати авторитету батьків і педагогів. Чи відомо це рекламодавцям? Звичайно, відомо. Однак, вочевидь, жодних порушень у своєму творінні вони на бачать.

Мета будь-якої реклами зрозуміла: продати товар. А для цього треба привернути увагу потенційного покупця. Звичайного яскравого оголошення вже недостатньо. На покупця потрібно справити враження, зачепити його. А чим можна зачепити напевно? Трьома «С»: Страхом, Сміхом, Сексом. Чого більше на цій рекламі: страху перед жорстокістю чи сексу? А може, сміху від комічності ситуації? Та в будь якому разі вона ображає, демонструючи гендерну нерівність. А як сприймуть цей витвір рекламного мистецтва діти? Хто їм пояснить, що дядя просто жартує й не хоче завдати тьоті болю? І якими виростуть діти, які мимоволі засвоїли ці правила поводження сильної статі зі слабкою?

На жаль, випадки сексизму в рекламі не поодинокі у нашому місті. Пригадується, як на початку літа в Полтаві з’явилася реклама з дівчиною в купальнику і написом: “Дам всім”. Так пропагували квас “Полтавський хлібодар”. Оголену жінку використали як сексуальний об’єкт, і це жодним чином не пов’язане з товаром, який рекламувався. Представники Індустріального гендерного комітету з реклами звернулися з листом до виробника й отримали досить цікаву відповідь. Виробник висловлював жаль з приводу того, що спостерігачі помітили лише жінку та її слова: «Дам всім», і не помітили рядок про квас. Тобто натякав на відому приказку: «у кого що болить, той про те й гомонить».

Як бачимо, реклама перестала бути простою й безхитрісною. Вона чіпляє споживача, діючи на підсвідомість, передусім на примітивні інстинкти. А тому найбільше впливає на нестійку психіку дітей, руйнуючи моральні підвалини суспільства.

У ст. 26 Закону України “Про рекламу” сказано, що контроль за рекламною продукцією в Україні покладений на органи Держстандарту України, Антимонопольний комітет та місцеві органи влади. Та, схоже, в Полтаві ніхто не контролює зміст реклами. Свого часу міська рада створила комунальне підприємство «Полтава-Сервіс», однак його діяльність обмежується видачею дозвільної документації на встановлення технічних засобів у місті (білбордів, сітілайтів). До речі, є в Полтаві і регіональне представництво Індустріального гендерного комітету, на базі якого проходив місяць тому семінар «Попередження проявів сексистської реклами». Та, вочевидь, боротися з подібними рекламними витворами в нашому місті цій структурі не під силу.

Сергій МИКОЛЕНКО.

Фото автора.