Чи потрібен у Лохвицькому районі реактор?

сміттєпереробний завод

Громада міста Заводського на загальних зборах майже одноголосно проголосувала проти того, щоб був подудований сміттєпереробний завод поруч із селом Вишневим Заводської міськради. Люди не прийняли вигідну пропозицію та не повірили у обіцянки екологічної безпечності підприємства, можливості його контролю громадськістю, розірвання договору в разі, якщо завод усе ж здійснював би небезпечні викиди.

Торік вступив у дію Закон України про відходи №187/98, згідно з яким усі ТПВ повинні збиратися на паспортизованих сміттєзвалищах. Вони мають перероблятися, а залишки – захоронюватися. Якщо не будуть цього робити органи місцевого самоврядування чи власники місць зберігання відходів, вони будуть притягнуті до адміністративної відповідальності та платитимуть досить великі штрафи.

У одному районі – 126 звалищ, а сміттєпереробний завод відсутній

ПП неодноразово піднімала проблему сміття в Лохвицькому районі, див ПП: “Річка Лохвиця вийшла з берегів і утворила греблю із … сміття”. Рік тому Лохвицька районна рада прийняла Програму поводження з твердими побутовими відходами на 2018–2021 роки. Мають бути ліквідовані й рекультивовані численні несанкціоновані звалища по всьому району. Має бути налагоджений централізований збір сміття в контейнери і їх регулярне вивезення. За рік роботи в межах Програми закуплена нова сміттєзбиральна техніка, у Лохвиці з’явилися індивідуальні контейнери.

сміттєпереробний завод
Гребля із сміття на річці Лохвиця. Фото з інтернету

Наслідком виконання Програми мала бути ліквідація всіх звалищ у районі (їх офіційно зареєстровано 126) та вивезення сортованого і пресованого сміття у Пирятин на великий полігон. Але він іще не готовий до прийому та переробки відходів із кількох районів.

Представники лохвицької районної влади взялися за пошуки можливості побудувати власний сміттєпереробний завод. Побували у Черкасах, де таке підприємство споруджує хорватська компанія «Технік». Звісно, сучасні методи утилізації передбачають мінімальний вплив на довкілля, але тільки обладнання коштує більше 150 млн грн. Про таку суму годі навіть мріяти.

Сміттєпереробний завод дозволяє зі сміття одержувати енергію, газ, нафту і вуглець

Наприкінці минулого року, коли, здавалося, район опинився у безвихідному положенні, свої послуги запропонувало ТОВ «Еко-енерго плюс», зареєстроване в Полтаві. Воно обіцяє переробити до 100 тис. тонн відходів, яких у районі накопичилося, за орієнтовною оцінкою, близько 200 тис. тонн. При цьому звільниться земля, зайнята смітниками. Товариство «Еко-енерго плюс» пропонує звести сміттєпереробний завод за свої кошти. За це просить лише надати під будівництво землю в оренду на 49 років.

сміттєпереробний завод
Сміттєвий бак в Лохвиці.

Розробник проекту заводу Сулейман Гакієв розповів про нього перед представниками районної ради і РДА, керівниками підприємств. За словами Сулеймана Галсаєвича, основним елементом сміттєпереробного заводу є закритий реактор-утилізатор «Еколоном», де відбувається безперервний різнотемпературний піроліз. Для розкладу органічних решток використовується енергія, яку вони ж і дають. Не потрібно ні палива, ні електрики. Токсичні продукти не виділяються. Такі плюси має сміттєпереробний завод.

Для обслуговування потрібні 70–80 працівників, а це нові робочі місця у місті, де роками не працюють заводи. Сортувати сміття заздалегідь не потрібно, воно сортується при переробці. Утворене тепло може обігрівати житло чи теплиці.

Піролізний метод переробки ТПВ, попри вихваляння ТОВ «Еко-енерго плюс» про власні нові розробки та вдосконалення старих, далеко не новий. Коли на престижній технічній виставці, що проходила у Кривому Розі, до установки «УМИО-10», сконструйованої вченими «Центру новітніх технологій», засипали старе взуття, картопляне лушпиння, поліетилен, одноразові шприци, із 1 кг сировини вийшло 650 кг синтетичної нафти, 150 г піролізного газу і 200 г технічного вуглецю. Установка здійснює лише низькотемпературний піроліз, відходи доводиться сортувати, підсушувати, подрібнювати.

Заводське звалище роками отруює довкілля й людей

Ідея побудувати сміттєпереробний завод просто зачарувала багатьох у районі. У громади справилося враження, що Лохвицька РДА, очолювана Володимиром Рязановим, відкрито лобіює будівництво, повіривши в усі обіцянки потенційного інвестора. Працювати над втіленням пропозиції взялося комунальне підприємство «Добробут-сервіс» Лохвицької районної ради.

сміттєпереробний завод
Конференція 26 лютого у Заводському. Перед мікрофоном – Віталій Хоменко. Фото: zv.gov.ua.

Як розповів його директор Іван Дудник, ділянку для того, щоб побудувати сміттєпереробний завод площею 6,58 га вдалося знайти неподалік села Вишневого Заводської міської ради на території Гирявоісковецької сільради. Вона толком не використовувалася, сусідньому підприємству-власнику (газокомпресорній станції) була не потрібна і знаходиться в державній власності.

Вже у грудні 2018 року депутати Лохвицької райради проголосувати за те, щоб порушити перед Полтавською облдержадміністрацією клопотання про безоплатну передачу ділянки в комунальну власність Лохвицького району (районній раді). Щоб потім її можна було передати ТОВ «Еко-енерго плюс».

Головна зручність ділянки – до звалища Заводського близько 1 км. Це екологічна виразка на тілі району. Воно дуже часто горить. Те саме роками було й на Лохвицькому звалищі, причому здебільшого від умисних підпалів. Наслідок – ядучий туман, кислотні дощі. У вікнах жителів найближчих вулиць «роз’їдало» фіранки, а що вже казати про органи дихання… Але лохвицькі комунальники в останні роки ретельно пильнують, не допускають пожеж. А мешканці околиці Заводського й досі потерпають від сміттєвого диму.

Потенційний сміттєпереробний завод активістка назвала «Лохвицьким Чорнобилем»

Жителька села Млини, громадська активістка Єлизавета Сачура після того, як біля її двору на березі Сули намагалися побудувати гідроспоруду з тимчасовою переправою для транспорту, упереджено ставиться до районної влади. Єлизавета одразу виявила, що РДА і райрада лобіюють спорудження сміттєпереробного заводу.

сміттєпереробний завод
Експериментальний завод під Кременчуком. Фото зі сайта ТОВ «Еко-Енрго плюс».

Першим чинником, що викликав підозру Єлизавети, став процес прийняття рішення про згоду на прийняття в комунальну власність ділянки для того, щоб побудувати сміттєпереробний завод. Проект рішення не оприлюднили заздалегідь на сайті райради, депутати побачили його напередодні та дізналися, що ділянка з кадастровим номером 5322682400:00:006:0663 уже знаходиться в користуванні підприємства «Добробут-сервіс».

Потім пані Єлизавета припускає, що виробництво екологічно небезпечне, впливатиме на жителів навколишніх населених пунктів, що фермерам доведеться покинути отруєну діоксидними сполуками (певно, маючи на увазі діоксини) землю.

На сайті ТОВ «Еко-енерго плюс» не згадується про жодне діюче за технологією «Еколоном» підприємство. Лише про дослідний зразок установки. Світлини на сайті дуже низькоякісні, ймовірно, скріншоти зі старої відеокасети. Із них Єлизавета припускає, що бачить сміттєпереробний завод як «примітивну конструкцію по брутальному спалюванню сміття навіть без фільтрів повітряного очищення продуктів горіння».

сміттєпереробний завод
Представники ТОВ «Еко-Енерго плюс» переконують громаду. Фото: Лохвицька РДА.

Перевіривши інформацію про підприємство, якає у відкритому доступі, Єлизавета виявила, «Еко-енерго плюс» має аж 1300 грн статутного капіталу. «Еко-Енерго плюс» (ОКПО 38993889) має форму організації – ТОВ (Товариство з обмеженою відповідальністю), що неприпустимо для підприємств, які несуть високі ризики потенційно можливого забруднення навколишнього середовища. Бо у разі аварії чи невиконання договірних зобов’язань буде відповідати тільки своїми активами в обсягах статутного фонду – 1300 гривень.

Як дослідила Єлизавета, Сергій Кульшенко, із трьох засновників «Еко-енерго плюс», володіє також ЗАТ «НВО Екоресурс», багаторічна спеціалізація якого – переробка відпрацьованих нафтопродуктів.

Коли активістка опублікувала результати свого розслідуванні на сайті nashavira.com.ua (де можна прочитати цілу добірку статей із аргументами проти того, щоб сміттєпереробний завод був побудований), цього чоловіка вивели із засновників, сайт «Еко-енерго плюс» удосконалили.

Жодного діючого зразка реактора «Еколоном» не існує

12 лютого на зібранні у РДА директор ТОВ «Еко-енерго плюс» Валентин Коробко із юристом фірми Олександром Парамоновим та представником українсько-німецького підприємства «Воркконсалт» ще раз презентував проект заводу на зібранні у РДА, куди запросили тільки обраних. Стало зрозуміло, що нібито саме «Воркконсалт» має стати інвестором.

сміттєпереробний завод
Інформаційна дошка в Лохвиці

Коробко розповів, що за рівнем забруднення довкілля реактор «Еколоном» можна порівняти зі шкільною котельнею. Експериментальна установка потужністю 20 т (під Заводським запланували 300-тонну) нібито була змонтована у Кременчуці. З неї дивувалися японці й німці, бачачи, яке у реактор закладають шини, а на виході отримували продукти піролізу – і ніякого диму. Виділення токсичних речовин експерти нібито не виявили.

Але коли депутат районної ради Лідія Борисенко поцікавилися адресою діючої установки, щоб поїхати туди комісією і подивитися, виявилося, що її не існує. Під Миколаєвом нібито вже завершувався монтаж, коли до влади прийшов новий міський голова і почав вимагати величезний відкат. Тому довелося, несучи збитки, розібрати установку. Такий сміттєпереробний завод нібито хотіли б збудувати в багатьох містах, але повсюди місцева влада вимагала хабарі й відкати, лише в Лохвицькому районі керманичі виявилися чесними.

У разі забруднення довкілля договір би розірвали, а сміттєпереробний завод виставили б із району

26 лютого у Будинку культури №1 м. Заводського відбулися загальні збори-конференція громади Заводського. Їх ініціювали громадські активісти. Зібрання можна було б назвати громадськими слуханнями, але за усталеним законним порядком слухання проводяться вже після розробки детального плану території, де збиралися будувати сміттєпереробний завод. Але, можливо, для інвестора зміна порядку – на краще. Бо інакше б отримали одкоша, вклавши пристойну суму в розробку проектної та земельної документації.

сміттєпереробний завод
Контейнери для сміття в Лохвиці

Полум’яну промову про необхідність побудувати сміттєпереробний завод для переробки сміття виголосив голова РДА Володимир Рязанов. І чітко підтвердив, що попередньо окреслені умови співпраці з потенційним інвестором виключають варіанти, яких так злякалися громадські активісти. Тобто якщо хвалена технологія, яку мав використовувати сміттєпереробний завод, виявиться «розводом» зі звичайним спалюванням сміття та отруєнням навколишнього середовища, підприємство можна буде витурити з виділеної землі разом із обладнанням, розірвавши договір. Якщо інвестори не впевнені у безпечності обладнання, на таке вони просто не пішли б.

Нашою метою був пошук компанії, яка побудує сміттєпереробний завод і переробить наше сміття, – говорить Володимир Володимирович. – І ми не лобіюємо чиїсь інтереси. Пропозиція ТОВ «Еко-Енерго плюс» є привабливою, тому що воно обіцяє за свої гроші побудувати завод, вартість якого, за словами його керівників, становить більше 200 млн грн.

Місцеві бюджети при цьому не несуть ніякого фінансового навантаження. ТОВ запевняє, що їхня запатентована технологія безперервного різнотемпературного піролізу виключає можливість потрапляння діоксинів та інших шкідливих речовин у повітря. Ми ж чекаємо від них документального підтвердження, бо тільки почали вивчати дану пропозицію. ТОВ зобов’язується надати всі належним чином оформлені висновки щодо екологічної безпечності викидів у атмосферу та інших продуктів переробки. «Еко-Енерго плюс» згодне взяти у користування ділянку на умовах, що ми будемо його повністю контролювати і при необхідності припинимо дію договору. Підприємство готове підписати й інші договори, за якими можна буде здійснювати контроль діяльності, в тому числі шляхом доступу громадськості до процесів переробки та взяття проб для дослідження викидів у незалежних лабораторіях.

Директор ТОВ «Еко-Енрго плюс» Валентин Коробко зі слайдами презентував пропоновану установку.

Громада визнала сміттєпереробний завод неприйнятним

І тут активісти, першочергово Єлизавета Сачура і заводчанин Віталій Хоменко, виголосили масу «відкопаної» ними інформації, яка компрометує ТОВ «Еко-Енрго плюс», доводить, нібито пропонована технологія, яку використовуватиме майбутній сміттєпереробний завод – просто спалювання, а не піроліз і що несе вона колосальну загрозу. Ось їхні головні тези, на підтвердження чого автори наводять скріншоти, фото, посилання на веб-ресурси.

сміттєпереробний завод
Таку схему переробки пропонували інвестори.

Керівники ТОВ «Еко-Енрго плюс» – спортсмени, любителі більярду, до технологій переробки сміття стосунку не мають, як і відповідної освіти. Валентин Коробко у Гадячі вивчився на бджоляра, підробляє масажем, став директором наприкінці 2018 року. Сулейман Галсаєв – співавтор лише одного, саме цього, запатентованого винаходу, ніяких більше підприємств не очолював і грає у більярд. Олексій Одарюк – тренер із більярду. Ральф Бультшнідер, засновник ТОВ «Воркконсалт», – громадянин Німеччини, компанія з 2017 року відкрила в Полтаві курси з іноземних мов та «академію програмування». У 2018 році фіскальна перевірка виявила у компанії «Воркконсалт» несплату податків у великих розмірах – 283 222,50 грн.

Активісти ловлять «інвесторів» на недостатньому знанні фізики й хімії, «розбомблюють» агітаційну статтю, розміщену на сайті РДА. Наводять дані, скільки шкідливих речовин виділяється у повітря, бо вони не можуть не утворюватися при піролізі. Порівнюють описаний процес із переробкою на відомому заводі в Німеччині та приходять до висновку, що не може від сміття лишатися лише 2% шлаків. І невідомо куди подінуться оксиди сірки, азоту, соляна й сірчана кислоти…

За умови піролізу в замкненому просторі ці речовини можна «спіймати» водяним фільтром, але ж воду з нього треба якось утилізувати. Твердий залишок не може складати менше 23% і його також треба кудись подіти. Врешті, розташування заводу за 300 м від житлових будинків не відповідає ДБН – треба, щоб сміттєпереробний завод був на відстані хоча б 500. Та і площі за нормами вистачило б усього 1,5 га.

Шумною була конференція, яка тривала майже 4 години і на яку прийшло більше 500 чоловік. Багато критики лунало на адресу влади району, яка взялася співпрацювати із «сумнівним» інвестором, який пропонує науково не обґрунтований проект. Урешті переважною більшістю голосів прийняли рішення про неприйнятність будівництва.

Тож сміття Лохвиччини поки що залишиться там, де лежить, робочі місця не створено, обігрітих теплом сміття теплиць не буде. Можливо, у якомусь районі України (ТОВ «Еко-Енрго плюс» зробив пропозиції кільком) громада колись і дозволять встановити установки «Еколоном» потужністю 300 т сміття на добу. І якщо станеться чудо та вона виявиться екологічно безпечною, лохвицькі активісти кусатимуть лікті. Тим паче нічого кращого вони не запропонували, ніж не допустити, щоб сміттєпереробний завод не був побудований.

Олег ДОЛЕНКО

 

433 перегляди(ів)