Депутати не дозволили добувати газ за 550 м від житла

Депутати в Лохвиці не дозволили будувати свердловини за 550 м від житла

Ділянку для проведення робіт із буріння розвідувальної свердловини та під’їзного шляху до неї на землях Лохвицької міської ради намагалося отримати ТОВ «Надра-геоінвест». На засіданні міськради 18 липня депутати майже одностайно проголосували проти.

Якби за допомогою розвідувальної свердловини підтвердили наявність покладів, наступним кроком було б буріння добувної. Від перспективного місця буріння до крайньої оселі – 550 м, а до найбільшої школи району – гімназії №1 – близько кілометра. Глибина – більше 5 км.

На сесію міськради прибув головний геолог підприємства, представився нерозбірливо, сказав що має 50 років стажу в цій галузі.

– На сьогодні Скоро­багать­ківське нафтогазоконденсатне родовище частково знаходиться у власності державної структури «Укргазвидобування», ча­ст­ково – приватної структури «На­д­ра-геоінвест». Воно вивчило геологічну структуру й розробило проект подальших робіт, пробурило 15-ту свердловину й отримало нормальний результат. Для розширення позитивних результатів просимо надати погодження на відведення земельної ділянки. Планується 4 свердловини, а при отриманні хороших результатів, можливо, пробуримо й більше. Більше свердловин – більше рентних платежів у бюджет громади. Нові свердловини експлуатуються місяць, у цей період рентні платежі зросли на 150 тис. грн. Сучасні технології не допускають шкідливого впливу на довкілля. Шуму і гаму не буде.

Лохвичани не дадуть бурити свердловини

Депутат Анатолій Білан поцікавився, чи не можна поставити свердловини на кілометр далі й бурити похило.

– Тоді ми добуримося лише до одного пласту газу, а їх там 12, – запевнив геолог.

Усі депутати сприйняли пропозицію «в штики». Згадували, що зараз у обласному онкодиспансері за 5 хвилин можна побачити 10 жителів Лохвицького району, що саме коли тут почали масово бурити свердловини, з району виїхала більшість євреїв.

– Я пам’ятаю, як через аварії на бурових установках виселяли цілі кутки в Сенчі, – говорить депутат Олександр Козинець. – А тут – густонаселений район.

– Зараз ми отримаємо відсотки від рентних платежів, – каже Ніна Литвиненко. – Та чи не доведеться нам потім ці кошти виділяти на допомогу онкохворим людям?

– Сотні людей просто піднімуться і вам не дадуть бурити свердловини, – запевняє Олег Гордіян, який живе метрів за 700.

Лохвичани добре пам’ятають, що хай і не в цієї компанії, але трапляються при бурінні колосальні аварії. У Сенчі було їх немало, і в тому числі зовсім близько до людських осель. Тому 2012 року сенчани зі скандалом повстали, коли там поставили бурову за 210 м від крайньої хати. За існуючими нормами, мінімальна відстань – 300 м.

2015 року аварія трапилася на свердловині №6 Свиридівського газоконденсатного родовища. Під час ремонтних робіт відбулася розгерметизація, і фонтан суміші газу й конденсату бив із 5-кілометрової глибини кілька днів. За офіційними повідомленнями, загазованість повітря була в межах норми, до Лохвиці – понад 10 км. Але чомусь саме в цей період у лохвицьких аптеках розібрали всі ліки, якими «випоюють» у дітей ацетон (ацетонурія – поширене в дітей на територіях добування нафти й газу захворювання). І зараз біля вишок можна побачити, як горять факелами відходи в амбарах, куди скидається шлам – вибурена порода з буровим розчином.

Прикладами забруднення довкілля загалом можна списати сторінки багатотомних видань. Радує лише те, що із удосконаленням технологій рівень забруднення зменшується. Не горять уже, як у 90-х, на свердловинах факели, що освітлювали вночі пів району.

Геолог «Надра-геоінвест» запевнив, що сучасні технології не допустять забруднення довкілля

На запитання, хто власник компанії, геолог не відповів. Як повідомляє інтернет-видання «Олігарх», «Надра-геоінвест» входить до 5 найбільших приватних нафтогазодобувних компаній, які працюють в Україні. З 2018 року її власник – маловідомий естонський бізнесмен Олег Ягольник. Такий бізнес оцінюється у 80–100 мільйонів доларів США.

Усі присутні депутати проголосували проти надання дозволу, крім голови Віктора Радька (живе найближче до згаданого місця) і секретаря Тетяни Даценко, які утрималися.

– Зрозуміло, що це – інвестиції в наш регіон, робочі місця, – коментує рішення Анатолій Білан. – Але з іншого боку – загроза довкіллю. І ризик вибуху значний, бо у свердловині – газ і конденсат під високим тиском. На зустріч прибув геолог підприємства, який не може відповідати за всі технологічні процеси. Ми хочемо зустрітися з керівництвом компанії. І обов’язково почути думку простих людей, виборців. На пізнішій стадії передбачена процедура громадських слухань. Не забуваймо, що на будь-якій свердловині є амбар для шламу, де можуть спалюватися пластова вода та інші небезпечні речовини.

Навряд «Надра-геоінвест» так просто відмовиться від буріння свердловини, найімовірніше, повторюватиме пропозицію та переконуватиме громаду, що все буде безпечно й екологічно чисто.

Олег ДОЛЕНКО.