Урожай топінамбуру збирають із серпня по травень

Топінамбур

Топінамбур – невибаглива і високоврожайна рослина – чудове джерело вітамінів, мінералів, вуглеводів і білків. Бульби та стебла із листям – чудовий корм для худоби. Люди, хворі на цукровий діабет ІІ типу, за умови правильного харчування і рухової активності можуть завдяки топінамбуру обійтися без таблеток. Як правильно вирощувати і вживати топінамбур, читайте нижче.

Топінамбур проти цукрового діабету ІІ типу і ожиріння

– У мене виявили діабет ІІ типу років 5 тому, – розповідає 45-річна полтавка Ніна Іванівна. – Вирішила, що знижувати рівень цукру в крові за допомогою пігулок необов’язково. Придбала глюкометр і звірила його покази з лабораторними, опрацювала багато літератури й інтернет-публікацій. Завдяки цьому можу контролювати хворобу і поки що обходжуся без медикаментів.

На ранніх стадіях досить не переїдати легкозасвоюваних вуглеводів за один раз, працювати без перевантажень і займатися фізкультурою. Теж помірно, але головне – аеробні вправи, щоб дихання було інтенсивним, посилювалися процеси обміну речовин, кровообіг. У інтернеті я натрапила на рекламу біодобавок. Спробувала капсули з екстрактом цикорію, які слід приймати за 15 хвилин до їди. Виявилися досить ефективними, але коштують дорогувато. Натрапила на рекламу препарату із «диво-рослини Helianthus tuberosus», який коштував іще дорожче і анонсувався як чудодійний.

Топінамбур
Для діабетиків корисніший топінамбур, викопаний восени.

Увела латинську назву у вікно пошуку – виявилося, це звичайнісінький топінамбур. Його в нас іще називають земляною грушею і волоською картоплею. Я пробувала вживати салат із топінамбуру, але помітного ефекту він не дав. Тому що треба було не заїдати салатом із топінамбуру страви, а вживати його перед їдою, так само, як капсули із цикорію. Тепер топінамбур постійно на моєму столі. Особливо допомагає тримати цукор у нормі взимку, в період зниженої рухової активності. Можна без нього їсти лише дієтичну їжу, каші тощо.

А от перед тим, як діабетику дозволити собі хоча б жменьку макаронних виробів, білого рису, тушкованої картоплі (чим довше вона готується, тим сильніше руйнуються макромолекули крохмалю і він швидше перетворюється на глюкозу й поступає в кров), тим паче – шматочок печива чи цукерку, з’їсти топінамбуру просто необхідно.

Чистити і терти цілу миску салату щоразу не потрібно. Складно, якщо топінамбур «несортовий», бульби дрібні, незручної для чищення чи обшкрібання форми. Діабетику достатньо 150 г бульб на день. Тобто з’їсти сирцем, як капустяний качан, перед кожним прийомом їжі 1–2 бульби середнього розміру. Можна приготувати салат із тертих бульб із додаванням інших овочів, олії чи (що смачно, але некорисно) майонезу. В холодильнику він зберігається до 2 діб.

Важлива деталь (перевірена й автором): після з’їденої бульби відчуваєш міру в їжі. Людина з надмірною масою тіла і шаленим апетитом може вчасно зупинитися і встати з-за столу, відчуваючи ситість.

Речовина, яка так корисна для діабетиків – олігосахарид інулін, якого в бульбах до 18%. Варто не забувати, що саме по собі вживання інуліну з топінамбуром чи іншими продуктами від діабету та/або надмірної маси не порятує. А також що інулін у бульбах частково руйнується на морозі й перетворюється на фруктозу, тому викопані взимку та навесні – солодші. І «осінній» топінамбур корисніший для діабетиків. А підставою для відмови від ліків або зменшення дози може бути порада лікаря, обґрунтована результатом аналізу.

Можна знайти десятки способів використання земляної груші в народній медицині. Наприклад, ваннами й компресами з бадилля або бульб успішно лікують запалення суглобів і навіть вітиліго.

Цукор усмоктується повільно і плавно

Батьківщина топінамбура – сучасна Бразилія, назва походить від назви індіанського племені, яке її вирощувало.

Неосвічені люди гадають, що інулін чимось подібний до інсуліну. Подібний і справді, але тільки назвою. Інуліном багаті корені цикорію, кульбаби, його містять багато рослин. При розкладі в кишечнику інулін перетворюється на фруктозу. Вона для діабетиків некорисна, бо у печінці перетворюється на жир. Але нею та пектином (яким теж багатий топінамбур) живляться лакто- і біфідобактерії в товстому кишечнику. Це знижує рівень кислотності в кишечнику, призводить до покращення травлення, захисту від токсичних речовин.

Топінамбур
Топінамбур – потужне джерело олігосахариду інуліну.

Механізм дії інуліну полягає в тому, що він затримує на своїй поверхні вуглеводи їжі. Це сповільнює їх потрапляння у кров. Цукор усмоктується повільно і плавно, не викликаючи скачкоподібного підвищення вмісту глюкози, при якому в діабетика виникає спрага, від чого врешті руйнується весь організм.

Інулін адсорбує на поверхні молекули і жири, знижує їх усмоктування, видаляє надлишки жирів із організму. Це сприяє зменшенню рівня холестерину.

Інулін і пектин сприяють нормалізації скорочення стінок кишок. Це прискорює рух їжі, зменшує її затримку. Таким чином зникають бродильно-гнилісні процеси. При нормалізації мікрофлори краще синтезуються вітаміни групи В, отже і гемоглобін. Також пектин сприяє виведенню із організму токсинів, пестицидів, вадких металів і радіонуклідів. Тому продукти з ним (міститься в багатьох овочах і фруктах) рекомендовані людям, які працюють на шкідливих виробництвах, живуть на забруднених територіях. Ще одна корисна для діабетиків властивість пектинів – «баластна», тобто створення відчуття ситості. Від стимулювання перистальтики кишечника швидкість просування їжі збільшується, менше вуглеводів устигає всмоктатися.

Із мікроелементів топінамбур багатий на дефіцитний хром.

Топінамбур тає злісним бур’яном

– Це найвигідніша кормова культура, яку я знаю, – підкопує лопатою кущ топінамбуру на своєму городі Віталій Іванович із села Харківців неподалік Лохвиці. – Усе хазяйство ним годую і на стіл своєї сім’ї регулярно подаю. Завіз його спочатку для свиней із лісу, тому назви сорту не знаю. У лісі лісництво років 30 тому розорало ділянку на галявині, там посадили цю рослину, яка й досі росте сама по собі без догляду.

Бульби зовсім дрібненькі, я спочатку й не знав, що то росте, доки не придивився і не підкопав. Дикі свині просто перекопують іклами й ратицями той лужок, шукаючи поживи. У мене ж на городі урожай виріс хороший, поросята його добре оцінили. А як знайомий розповів, які страви можна приготувати і скільки з топінамбуру користі для організму, стали й собі готувати.

Віталій Іванович садить топінамбур майже так само, як і картоплю. Тільки добре вдобрює, насипаючи під кожен кущ по піввідра перегною чи компосту. Відстань між рядками і в рядку – 60–70 см, глибина – 5–10 см. Якщо посадити надто густо, бульб буде багато, але не виростуть великими (найбільші сягають розміру жіночого кулака). Подальший догляд мінімальний (росте ж роками в лісі на тому ж місці без будь-якого догляду!). Прополоти і трохи підгорнути кущі треба тільки після появи сходів висотою 10–15 см, хоча й без цього можна обійтися. Стебла висотою 3–4 метри поглушать будь-який бур’ян.

– Для земляної груші не існує поняття збору врожаю в якийсь період. Вибирати його можна кущ за кущем із початку вересня й до початку травня, коли бульби почнуть проростати. Восени бульби продовжують рости до самісіньких морозів, коли після першого заморозку зів’яне листя.

Якщо на тому ж місці врожай поганенький (у мене росте там же років по 5), викопувати треба дуже ретельно. Вибирати з землі усі частинки пагонів, навіть найдрібніші бульбочки. Інакше топінамбур перетвориться на бур’ян, який доведеться ретельно виполювати. В принципі, як не старайся, а наступного року він все одно зійде на старому місці.

Якщо збираєтесь вирощувати топінамбур і наступного року в тому ж місці, його не треба садити. Просто збираєте врожай, а на посадку залишиться вдосталь. Треба виполоти зайві пагони, щоб не виріс надто густо – тоді бульби будуть дрібними. При скородінні чи боронуванні теж треба слідкувати, щоб не розтягнути по всьому городу. Копати ділянку після земляної груші можна тільки лопатою – за плугом розтягнеться.

Земляна груша (топінамбур) чудово переносить морози просто в землі. Тому немає сенсу викопувати весь урожай восени, зберігати його. Тим паче, у погребі бульби в’януть. Їх можна видовбувати навіть із-під снігу – часто ґрунт не промерзлий.

Топінамбур добре їдять практично всі тварини, яких тримають у сільському дворі

Використовуються і стебла з листям. Вони містять значно більше поживних речовин, ніж традиційні кормові культури. До речі, у жовтні верхівки з квітами краще зрізати, вони тільки виснажують рослини, від чого бульби виростають дрібними. Бульби й бадилля дають коровам, від цього підвищуються надої. Якщо в мішанку для курей, гусей і качок терти волоську картоплю, можна вагомо зекономити на зерні. Свині взагалі дуже люблять топінамбур, виростають на ньому, як на комбікормі з преміксами. Жорстке стебло з листям добре їдять кози.

– Не знаю, яка ще рослина настільки вигідна, – стверджує Віталій Іванович. – Поживи худобі стільки ж, як із картоплі, а врожай такий, що із 2–3 кущів відро набираю. Але ж картоплю треба 2–3 рази полоти, підгортати, бризкати від «колорадів». Не викопав вчасно – погниє в землі. А волоська картопля ні шкідників, ні хвороб не боїться, не гниє, не мерзне.

Кавовий напій із топінамбура корисний, не містить кофеїну. Подрібнені на шматочки бульби підсушують, потім повністю висушують у духовці. Доводять до темно-коричневого кольору. Мелють у кавомолці й варять, як звичайну каву.

Топінамбур варять у воді, в яку додають трохи оцту, щоб не темнів. Можна смажити його, як картоплю, у великій кількості киплячого жиру. Також – тушити, запікати.

Топінамбур – сировина для української текіли

Топінамбур – гарна сировина для приготування самогону. Він має специфічний присмак і подібний до текіли – агава теж запасає інулін. Є дані, що добутий у промислових умовах етиловий спирт із топінамбуру має домішку метилового, тому краще його не вживати. Проблема домашнього виробництва у тім, щоб здійснити лізис інуліну на фруктозу. Фермент, який бере в цьому участь, є у бульбах, але доки процес відбудеться, маса з перетертих бульб загниється. Тому здійснюють гідроліз (варіння сусла з додаванням води), для посилення розкладу додають лимонну кислоту або сірчану (потім гасять крейдою).

Процес праце місткий, нагадує переробку на спирт картоплі, але має специфічні відмінності, щоб практично описати технологію, знадобиться окрема публікація. У домашніх умовах із 10 кг бульб отримують не менше 1 л горілки, її рекомендується переганяти удруге.

І нарешті тим, хто забажає завести земляну грушу на своєму городі, радимо пошукати сорт із великими бульбами правильної форми, щоб чистка не перетворювалася на важку й нудну працю. Садити можна до початку травня, приживаються навіть бульби з 20-сантиметровими надземними пагонами.

Олег ДОЛЕНКО.

Фото автора.