У Полтавському музеї авіації і космонавтики слухали позивні першого радянського супутника Землі

Сьогодні, в день, коли відзначають 60-ту річницю польоту в космос першого радянського супутника, у Полтавському музеї авіації і космонавтики відкрилася виставка «60 років космічної ери».

Сам винуватець урочистостей – один із кількох дублерів першого радянського штучного супутника Землі, нині, як унікальний експонат прилаштований під стелею зали музею. Через брак місця одну з його чотирьох антен-штирів завдовжки майже три метри довелося відкрутити, щоб через неї не перечіплялися відвідувачі. Супутник діаметром усього півметра, й сьогодні здатний подавати сигнали. Як ті, що вперше радіоаматори всього світу почули у своїх навушниках, коли апарат вийшов на орбіту.

На відкриття виставки традиційно запросили гостей – представників ветеранських організацій, Полтавської спілки ветеранів космодрому «Байконур», яку нині очолює Вероніка Шостак, громадських організацій, журналістів тощо. Директор музею Андрій Пушкарев у своєму виступі на відкритті виставки зазначив, що запуск у Космос першого радянського штучного супутника Землі 60 років тому ознаменував собою початок нової космічної ери в історії людства. Тим, хто створював Полтавський музей авіації і космонавтики вдалося розшукати й перевезти до обласного центру один із супутників, які були підготовлені для запуску, на випадок, якщо підготовлений до космічної подорожі апарат виявиться несправним. Відтоді цей експонат не лише привертає підвищену увагу відвідувачів, але й нагадує їм про той тернистий, але результативний шлях, який подолав колишній СРСР на шляху до освоєння Всесвіту.

Організатори виставки потурбувалися й про те, щоб представити якомога більше експонатів, котрі відображають, зокрема, часи, коли почалося змагання між СРСР і США за панування у космічному просторі, документів та інших експонатів, що розповідають про перший радянський супутник Землі, людей, які його розробляли та відправляли у дуже складний політ на орбіту Землі тощо.

Виступає Л. Солодовник.

Гості виставки, зокрема Л. Солодовник та В. Шостак, поділилися з гостями музею своїми спогадами про космодром Байконур, де довелося служити, про перші кроки радянської реактивної авіації, яка згодом дозволила прискорити освоєння космічного простору тощо.

Директор музею А.Пушкарев.

Довідка «ПП»

Перший штучний супутник Землі запущений на орбіту в СРСР 4 жовтня 1957 року. Кодове позначення супутника – ПС-1 (Простий Супутник-1). Запуск здійснювався з 5-го науково-дослідного полігону міністерства оборони СРСР «Тюра-Там» (що отримав згодом відкрите найменування космодром Байконур), за допомогою ракети-носія «Супутник». Над створенням штучного супутника Землі на чолі з основоположником практичної космонавтики С. П. Корольовим працювали вчені М. В. Келдиш, М. К. Тихонравов, Н. З. Лідоренко, В. І. Лапко, Б. С. Чекунов і багато інших.
Корпус супутника складався з двох напівоболонок зі стикувальними шпангоутами, сполученими між собою 36 болтами. Герметичність стику забезпечувала гумова прокладка. У верхній напівоболонці розташовувалися дві антени, кожна з двох штирів 2,4 м і 2,9 м. Ззовні супутник виглядав як сфера, діаметром півметра, з чотирма антенами. На ньому було встановлено 2 радіопередавачі з джерелами живлення. Супутник не мав системи стабілізації, тому був неорієнтованим, а чотири антени рівномірно випромінювали радіохвилі на всі боки.

4 жовтня о 22 годині 28 хвилин 34 секунди за московським часом було здійснено успішний запуск. Через 295 секунд після старту супутник і центральний блок ракети вагою 7,5 тонни вийшли на еліптичну орбіту з апогеєм 947 км і перигеєм 288 км. На 314,5 секунді після старту Супутник відокремився і подав свій голос. «Біп! Біп!» — так звучали його позивні. На полігоні їх ловили дві хвилини, потім супутник пішов за горизонт. Супутник літав 92 дні, до 4 січня 1958 року, зробивши 1440 обертів навколо Землі (близько 60 млн. км), а його радіопередавачі працювали протягом двох тижнів після старту.

(За матеріалами Вікіпедії).

Олександр Брусенський
Фото автора
292 перегляди(ів)