«Віджим» у законі? Або чому рейдерство на Полтавщині й досі непереможене

рейдерство

Коли сьогодні говорять про рейдерство – яке, на жаль, в Україні стає звичним явищем, принагідно згадують і рекет. Як синонім насильницькому відчуженню чужої власності. Або, попросту кажучи, привласненню того, що поправу належить іншим. Але, якщо про рекет у його первісному вигляді згадують вже нечасто, то про його «наступника» – сучасне рейдерство, майже щодня. Як про буденне і невідворотне зло, через яке нині можна враз позбутися квартири, підприємства, земельної ділянки або врожаю тощо…

Рейдери вільно почуваються в Україні

Проблему рейдерства в Україні визнають на найвищому рівні. Приміром, в Генеральній прокуратурі, де недавно відзвітували про кількість рейдерських атак в державі. Статистика тривожна, адже, починаючи з 2014 року, кількість рейдерських захоплень щорічно збільшується.

рейдерство
Статистика рейдерських захоплень по роках

Приміром, з 2013 року в Україні зафіксовано 1690 рейдерських захоплень. У тому числі – 539 за останні півтора року. Найбільша кількість рейдерських атак зафіксована 2017 року – 414. Найменша в 2014 році – 234. Отже, час, як бачимо, не вилікував суспільство, у якому беззаконня дедалі набуває легальних форм. У Генпрокуратурі інформують, що найчастіше рейдерські атаки фіксують у столиці і Київській області. Лише за останні п’ять років там сталося майже 400 рейдерських захоплень.

рейдерство
Статистика рейдерських захоплень по областях

Після столичного регіону на другому місці за кількістю рейдерських посягань стоять Дніпропетровська та Львівська області, в кожній з яких сталося понад 100 випадків рейдерства. У «лідерах» і Одеська, Донецька, Закарпатська, Миколаївська та Житомирські області. Найменше випадків рейдерства, стверджують у Генпрокуратурі, зафіксовано у Волинській та Сумській областях.

Рейдерство на Полтавщині

Полтавщина в цьому списку поки не фігурує. Але це аж ніяк не означає, що рейдерство в регіоні, в звичному українцям розумінні, не вивлене. На жаль, про захоплення чужої власності на Полтавщині раз у раз повідомляють не лише місцеві, але й центральні ЗМІ. Залежно від масштабів рейдерських атак, та їхньої результативності.

За даними, які «ПП» надали в Головному управлінні юстиції Полтавської області, інформація про рейдерство останнім часом надходила з Кобеляцького, Решетилівського, Зіньківського, Семенівського, Машівського, Диканського, Карлівського, Лохвицького, Чутівського, Глобинського та Козельщинського районів. Рейдерів, як місцевих, так і заїжджих, як правило цікавили об’єкти, пов’язані з сільгоспвиробництвом та земельними відносинами.

Приміром, дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок, де орендар, засіявши орендовані землі, не визнавав припинення орендних відносин. Або заяви орендодавців про недійсність їх підписів на договорах оренди землі та заперечення ними будь-яких орендних відносин.

Повз увагу безжальних рейдерів не проходить і припинення користування фермерським господарством земельною ділянкою у зв’язку зі смертю засновника фермерського господарства, та передання її у власність учасникам АТО тощо. Причому, у виднокіл рейдерів потрапляють не лише великі і прибуткові підприємства, але все, що може давати прибуток, і вже успішно працює завдяки працелюбності інших.

Найгучнішою рейдерської справою на Полтавщині за останній час вважають нахабне захоплення агропідприємства «Агрофірма «Оржицька» 4 листопада 2017 року. Через зміни в реєстрі власників фірми, що їх внесла приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу П., справжні хазяї враз позбулися свого підприємства. Забирати агропідприємство у депутата Полтавської облради Валентина Несена до села Тарасенкове Оржицького району приїхали півсотні «тітушок», яких найняли нові «власники» агрофірми.

Цікаво, що силовий розвиток сценарію, який використовують рейдери при захопленні підприємств, стає звичним явищем і на Полтавщині. Приміром, лише дивом вдалось запобігти силовому вирішенню спірної ситуації щодо користування земельною ділянкою та збору на ній урожаю, яка виникла між ФГ «М.В. Щедрий лан», ТОВ «Деметра агро-груп» та власниками земельних ділянок – учасниками АТО, в Карлівському районі.

Ледь не дійшла справа до застосування вогнепальної зброї і в селі Ставкове Зіньківського району. Конфліктна ситуація там виникла між приватним підприємством «Агроекологія» та двома орендодавцями щодо права користування земельними ділянками, де приватне підприємство повідомляло про перешкоджання ведення господарської діяльності із погрозами застосування вогнепальної зброї…

Антирейдерський закон: і хочеться, і колеться…

Як влада бореться з рейдерством? І чи бореться взагалі? Так, бореться. Але, судячи з масштабів поширення лиха, та безкарність тих, хто «засвітився» в статусі рейдерів, переважно, організаційними та просвітницькими заходами. У жовтні 2016 року Верховна Рада прийняла так званий «антирейдерський» закон. Законотворці, зважаючи на те, що махінації з перереєстрацією власності відбуваються по всій Україні, зобов’язали проводити реєстраційні дії стосовно юридичних осіб лише виключно в межах областей. Крім того, обов’язком для виконання стало нотаріальне засвідчення підписів глави, секретаря та учасників засідання при внесенні змін в установчі документи тощо.

Не обійшлося і без створення традиційних штабів в кожній області України. Тепер уже антирейдерських, які створили у серпні 2017 року. У тому числі, і на Полтавщині, де обласний штаб очолює заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий. На його переконання штаб відіграє помітну роль в боротьбі та профілактиці рейдерських захоплень на Полтавщині.

рейдерство в Полтаві
Засідання антирейдерського штабу в Полтаві

Правда, в обласному управлінні юстиції оптимізму керівника штабу не поділяють. І кажуть, що «За своєю природою оперативний штаб не є судовим або правоохоронним органом, він не наділений повноваженнями прийняття обов’язкових до виконання сторонами конфлікту рішень. За своєю специфікою він є консультаційно-дорадчим органом… Чи не найважливішим завданням оперативного штабу є запобігання силовим методам вирішення спірних ситуацій…».

Чи звертаються до такого штабу без повноважень жертви рейдерських атак? У ГУ юстиції на це запитання дають ствердну відповідь. Приміром, станом на 5 жовтня 2018 року оперативним антирейдерським штабом в області проведено 13 засідань, під час яких розглянуто 20 звернень від полтавців про рейдерство. А на телефони «гарячої лінії» оперативного штабу надійшло 32 дзвінки.

рейдерство
Заступник міністра юстиції України Олена Сукманова

До речі, в роботі одного із засідань антирейдерського штабу у Полтаві брала участь і заступник міністра юстиції України Олена Сукманова. У відповідь на критичні зауваження щодо безпорадності антирейдерських штабів вона пояснила причини, через які рейдери вільно почуваються в Україні. Серед них, переконана столична гостя, і те, що в 2016 році в Україні замість єдиної державної реєстраційної служби з’явилося ще 10 (!) тисяч незалежних реєстраторів по всій країні. Зокрема, право проводити державну реєстрацію отримали працівники сільських рад, райдержадміністрацій, деяких комунальних підприємств тощо. Чи не тут ховаються корені зловживань при внесенні змін до реєстраційних документів? У тому числі і установчих, які визначають зміни власників підприємств.

Незалежні аналітики, оцінюючи результативність боротьби з рейдерством в Україні, не виключають, що статистика, якою оперує Генпрокуратура, може бути заниженою. Адвокати тих, хто став жертвою рейдерів зазначають, що всього менше 1% справ, які стосуються рейдерських захоплень, доходять до судів. А часто за фактами рейдерських нападів взагалі не порушують кримінальних проваджень.

Пов’язано це з тим, що в багатьох випадках рейдерів покривають самі керівники правоохоронних органів. А якщо справа таки дійде до необхідності кримінального переслідування рейдерів, провадження таки можуть відкрити. Але за іншими статтями Кримінального кодексу. Приміром, не захоплення чужої власності, а хуліганство, незаконне поводження зі зброєю тощо. Часто кримінальні справи проти рейдерів взагалі не відкривають, мотивуючи тим, що це прерогатива господарчої юрисдикції…

Антирейдерська діяльність про людське око…

Справді, чому боротьба з рейдерством, від якого переважно страждають власники невеликих агропідприємств та фермери Полтавщини, ведеться практично без результативно? Що призводить до того, що люди, в яких силоміць відібрали власність, вимушені роками і наодинці боротися за справедливість.

 рейдерство на Полтавщині
Василь Бурлака – член антирейдерського штабу на Полтавщині.

У пошуках відповіді «ПП» звернулася до тих, хто давно намагається встановити цивілізовані відносини в аграрних питаннях. Зокрема, Василя Бурлаки – члену антирейдерського штабу на Полтавщині. Своїми враженнями від його роботи, та протидії рейдерству з боку обласної і місцевих влад, він розповів так:

«Від антирейдерського штабу користі взагалі немає… Той штаб створений для того, щоб імітувати роботу. Не має жодного впливу на ситуацію, його рішення носять рекомендаційний характер. Хоча, ситуація з рейдерством складна. Розглядали заяви двох фермерів – у одного з Машівського району забрали врожай і він судиться вже другий рік.. Той штаб він що є, що його немає…», – безапеляційно вважає фермер.

Правда, погоджується В. Бурлака, в Полтавській області ситуація з рейдерством не гірша за інші області. Хоча випадки захоплень земель та сільгосппідприємств трапляються. Законодавство на практиці не захищає фермерів від рейдерів. Землю, якою користуються фермери, дуже важко узаконити, що теж часто є підставою для її захоплення або «віджиму».

«Таких випадків дуже багато. Зараз із землею такі непереливки, що я не бачу позитивних змін, – констатує фермер. – У нас днями засідала координаційна нарада і жінка з Карлівського району розповіла, що в неї відібрали землю, розділили її між учасниками АТО, забрали урожай… Це все не просто так, а, очевидно, з одобрення влади, яка, напевне, там у долі…».

Майже такої саме думки і фермер з Миргородського району Віктор Галич. Свого часу він виступав ініціатором створення в районі фермерських загонів самооборони від рейдерів(Див. ПП: “Фермери Полтавщини виступили за створення загонів самооборони”), бо тамтешніх фермерів вони таки допекли.

«Рейдерство в Україні – біда для тих, хто обробляє землю. Чому рейдерство в нас живуче? Думаю тому, що цей процес очолюють ті, хто має з рейдерством боротися, – припускає В. Галич. – Є кричущі випадки. Так, в Карлівському районі у родини фермера, який помер, відібрали землю… У Миргородському районі у віруючого фермера теж відібрали землю. Поки він ходив до церкви, у нього фактично відібрали землю – не продовжили договір оренди. І антирейдерський штаб не допоміг, бо він жодним чином не впливає на ситуацію з рейдерством. Але ми співпрацюємо з ним та з ОДА, намагаємося знайти точки дотику… У нас на Полтавщині з рейдерством справи ще більш-менш, не такі катастрофічні. А от в інших областях рейдерство дуже розвинене…».

Чергова атака законотворців на рейдерство. Чи буде результат?

Схоже, думки полтавців щодо живучості рейдерства в Україні поділяють навіть у самому вищому законодавчому органу країни Верховній Раді. Нардепи, особливо ті, які обрані в мажоритарних округах і добре обізнані на проблемах своїх виборців, доволі часто порушують проблему рейдерства та боротьби з цим ганебним явищем, якому не місце в правовій державі.

Очевидно тому доволі стримано дехто з народних обранців оцінює роль нового закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», який 19 серпня 2018 року підписав президент Петро Порошенко.

Приміром, нардеп від Полтавщини Олег Кулініч, один з його авторів, переконаний, що закон покликаний дати інструменти у боротьбі із рейдерством, яке останнім часом в Україні буквально захлиснуло аграрну галузь.

«Законопроект зобов’язує відцифрувати всі документи на землю, які на сьогодні присутні лише у паперовому вигляді, тобто, ті, що укладалися до 2004 року. Проблема подвійної реєстрації оренди, яку ми маємо сьогодні, – це наслідок того, що мільйони договорів оренди і державних актів на землю існують лише у паперовому вигляді», – переконаний нардеп.

У той же час, його колега народний депутат Юрій Бойко доволі критично поставився до чергової спроби приборкати рейдерство на державному рівні. Він переконаний, що корені рейдерства проростають на ґрунті потужної підтримки з боку самих державних чиновників, які зацікавлені в захопленні підприємств і земель.

«Неможливо собі уявити, щоб нотаріус, не користуючись підтримкою чиновника з Мін’юсту, або з правоохоронних органів, може ось так просто взяти і переписати землю на іншого. Він же не самовбивця. Всі ці парамілітарні організації, які працюють під «дахом» правоохоронців – все це ланки одного ланцюга. Держчиновники, осідлавши цю діяльність, кришують, і ніякими законами не змінити це потворне ганебне явище. Сьогоднішня влада повністю загрузла в цьому», – переконаний Ю.Бойко.

Ну поки у «верхах» оцінюють ефективність нової потуги влади в боротьбі з рейдерством, в «низах», як і раніше, тріщать чуби в тих, до кого приходять рейдери. Приміром, на Полтавщині знову розпалюється скандал навколо рейдерського захоплення. Тепер вже ПАТ «Хорольський молоко консервний комбінат дитячого харчування», який невідомі спробували в черговий раз захопити вранці 28 вересня 2018 року. Рейдерство продовжується…

Олександр Брусенський

Фото автора