Як через каплицю, що відкривав Кобзон, трапився скандал

Кобзон і каплиця в Лохвиці

30 серпня пішов із життя один із символів радянської епохи – Йосип Кобзон. Нагадаємо епізод його життя 2012 року, пов’язаний із провінційним містечком Лохвицею, який мав продовження восени 2017-го.

Йосип Кобзон був шанованим як артист і громадський діяч настільки, що йому за життя встановили пам’ятник і меморіальну дошку, назвали його ім’ям астероїд… Після 2014 року співак зайняв антиукраїнську позицію, підтримував сепаратистів і виконував їх гімн, за що в Україні був позбавлений почесних звань і нагород.

Про дружбу Йосипа Кобзона і Олегом Ведмедем з Лохвиці

Задовго до початку російсько-українського конфлікту Йосип Давидович Кобзон подружився з уродженцем Лохвиці російським бізнесменом Олегом Ведмедем. Лохвичани кажуть, нібито двері квартир Ведмедя й Кобзона виходили на один сходовий майданчик.

Кобзон і каплиця в Лохвиці
Відкриття каплиці 30 вересня 2012 року. У центрі – Йосип Кобзон.

У Лохвиці й зараз мешкає Олегова мама Світлана Петрівна, залишилися друзі дитинства і юності. З десяток років тому бізнесмен, який живе в Москві, а працює в Китаї, дозволяв собі зібрати друзів і знайомих та власним коштом звозити їх до Москви на концерт Кобзона, який тоді антиукраїнських поглядів не висловлював.

19 листопада 2011 року помер батько Олега – Володимир Іванович, який був одним із засновників осередку Народного руху на Лохвиччині, принциповим депутатом міськради кількох скликань, боровся з пережитками комунізму, підтримував національну ідею. На засіданнях міськради був постійно в центрі суперечок і дискусій, не допускав прийняття рішень, вигідних керівництву і шкідливих для городян.

Кобзон і каплиця в Лохвиці
Йосип Кобзон на відкритті каплиці в Лохвиці. Крайня ліворуч – Світлана Ведмідь.

У день смерті батька Олег Володимирович вирішив побудувати біля його могили каплицю. Розповідав, що втілив ідею не лише власним коштом, а за підтримки друзів і партнерів по бізнесу.

30 вересня 2012 року відбулося урочисте відкриття просторої каплиці, зведеної з червоної цегли, із колонами, арками і жовтою металевою банею.

На центральних вулицях свіженьким асфальтом залатали вибоїни і ями. Відкриті люки серед дороги знову закрили дерев’яними кришками. Лохвичани вперше побачили десятки дорогих автомобілів одночасно. Спочатку біля цвинтаря, потім біля Будинку культури в три ряди стояли переважно чорні просторі джипи різних марок, найбільше було «мерседесів».

Кобзон був зворушений запрошенням на відкриття каплиці і навіть дав концерт у Лохвиці

29 вересня Кобзону та іншим гостям у супроводі районного керівництва влаштували показ визначних місць.

Кобзон і каплиця в Лохвиці
Освячення каплиці.

30 вересня не менше 1000 чоловік зібралося на Благовіщенському цвинтарі, прибули представники місцевої і обласної влади, радник тодішнього Президента України, який сприяв будівництву. Священики УПЦ Московського патріархату освятили каплицю. Владика Полтавський і Лубенський Ніколай наголосив, що бог прощає багато гріхів тим, хто зводить храми, і почепив на лацкан піджака Олега Ведмедя орден Георгія Побідоносця. Йосипу Кобзону подарував ікону із зображенням Тайної Вечері, виконану чеканкою.

– Я зворушений вчинком мого друга, – сказав Кобзон. – Ми багато років знайомі з сім’єю Олега. Я радий, що він обрадував і заспокоїв серце матері Світлани тим, що збудував каплицю. Думаю, цей вчинок об’єднає всіх жителів Лохвиці.

Концерт у Лохвицькому районному Будинку культури, організований Олегом Ведмедем у пам’ять про батька, розпочався о 15 годині. Туди привезли звукову і світлову апаратуру. Запрошення отримали «потрібні» люди, але можна було попроситися у прохід. Йосип Давидович Кобзон не соромився пісень із явно радянською тематикою. На сцені виглядав струнким, підтягнутим, бадьорим, життєрадісним. І це після того, як за дві години пересувався важкою й невпевненою ходою, від нього ні на крок не відходив лікар. Недарма в одному з інтерв’ю сказав, що не може покинути сцену, бо вона – як наркотик.

Концерт тривав понад 2,5 годин. Лохвичани часто вставали з місць. Кобзон співав лише «живим» голосом, між піснями жартував, говорив теплі слова про Лохвицю, лохвичан і особливо лохвичанок. Пісню «Колодязний журавель» присвятив мамі Олега Ведмедя. З ностальгією Кобзон згадував, що росіяни, українці та інші народи СРСР стали одне для одного іноземцями.

На лохвицькій сцені Кобзон був не вперше

У середині 70-х він разом із Людмилою Сєнчиною об’їхав увесь район, виступаючи навіть у сільських клубах. Транспорт артистам надавали місцеві підприємства.

– У них тоді бурхливий роман був, – розповідав якось водій Іван Мележик. – Увесь час цілувалися на задньому сидінні.

67-річна Людмила Сєнчина пішла з життя у січні 2018 року, Йосипа Кобзона не стало через 8 місяців.

Олег Ведмідь через рік після спорудження каплиці отримав звання Почесного громадянина Лохвиці.

Каплиця опинилася в руках церкви Московського патріархату

29 серпня 2017 року Лохвиця прощалася з 38-річним Сергієм Войтером. Він частину життя провів у Росії, мав звання офіцера російської армії, але 2014 року добровільно пішов захищати Україну рядовим.

Кобзон і каплиця в Лохвиці
Сергія Войтера відспівували просто неба.

Друзі, які приїхали на похорон, розповіли, що смертельне поранення «Лоза» отримав у запеклому бою біля Кримського, де знищили близько 15 «сепарів» і не постраждав більше ніхто з наших. До того разом із другом вважав себе «безсмертним», ліз на небезпеку, розміновував мінні поля й використовував міни для враження супротивників. Був нагороджений медалями й відзнаками. Мав батьків, сестру, дружину і доньку.

Кобзон і каплиця в Лохвиці
Могила Сергія Войтера

У останню дорогу Сергія проводжав священик Київського патріархату. Коли процесія підійшла до каплички, труну хотіли занести в середину і провести обряд. Але двері раптово зачинилися. Це викликало неабияке обурення у людей, а 27-річного священика Всеволода Бігуна просто розлютило. Над труною біля могили він висловлював обурення діями церкви МП, від місцевих церковників перейшов до звинувачень на адресу МП взагалі, наводив факти антиукраїнських її дій, підтримки сепаратистів і російських окупантів.

Закриття дверей отримало неабиякий розголос і резонанс, про нього написали десятки газет.

Думку Олега Ведмедя дізнатися вельми складно. А от його мама Світлана Петрівна дуже жалкувала, що так сталося. Пояснювала, що син передав каплицю біля могили батька православній громаді Лохвиці та не хотів, щоб нею користувалася одна із конфесій, щоб вони ворогували. І що Володимир Іванович був палким патріотом, не схвалив би такого розпоряджання каплицею, збудованою як пам’ять про нього.

Сергій НІКОНОВ

На фото 1.: Відкриття каплиці 30 вересня 2012 року. Зліва направо: благочинний Лохвицького району від МП Михаїл Товстяк, голова РДА Анатолій Заславець, Ніколай (Капустін), Олег Ведмідь, Йосип Кобзон.

Фото автора.

610 перегляди(ів)