Юні «кулібіни» Полтавщини: Чим би дитя не бавилося…

Юні «кулібіни» Полтавщини

Чи можуть нині сповна реалізувати свої технічні здібності вітчизняні «юні кулібіни» Полтавщини, якщо промисловість в країні переживає далеко не кращі часи. Не секрет, що за великим рахунком про новаторство в Україні сьогодні можна говорити з певною долею скептицизму. А про технічний прогрес, рушієм якого у всіх передових країнах є саме винахідники, здається, в нас вже й не говорять. Що вже й казати про дітей-винахідників, чиї новаторські досягнення світова спільнота традиційно вшановує 17 січня. Чи до них тепер в нашій країні?

17 січня – День дітей-винахідників

А марно. В країнах, які за промисловим потенціалом і розвитком технічного прогресу значно випередили своїх сусідів, ніколи не ставилися зверхньо до новаторської діяльності юних винахідників. Навпаки, підтримували їх та заохочували до нових розробок. І не пошкодували. Приміром, видатний американець Бенджамін Франклін, чий портрет зображено на 100-долларовій банкноті, уславив своє імя не лише політичною та громадською діяльністю, але й як винахідник. Ще будучи 12-річним підлітком він сконструював всім відомі сьогодні ласти. Старт юного новатора був дуже вдалим і все подальше його життя було пов’язане з наукою та винаходом корисних для людства речей. Цікаво, що саме в день його народження (17 січня 1706 року) вирішили відзначати в усьому світі День дітей-винахідників. Люди з вадами зору завдячують винаходу 15-річного Луї Брайля, який 1824 року придумав шрифт для людей з вадами. А його одноліток Жозеф-Арман Бомбардьє сконструював прототип сучасного снігоходу тощо…

Дещо іншої думки щодо юних винахідників і результатів їхніх технічних пошуків в Полтавській державній аграрній академії, де не погоджуються з применшенням ролі «дитячого» новаторства. І стверджують, що не тільки поміж їхніх студентів та магістрантів є чимало таких, хто всерйоз займається новаторством. Але чимало винахідників є нині і серед учнівської молоді обласного центру, яку в академії намагаються всіляко підтримувати в рамках створеного при академії «Центру інтелектуальної власності та підтримки інноваційної діяльності агропромислового комплексу».

Керівник Центру професор Євген Прасолов наголошує, що це тільки сьогодні юні винахідники – діти, а завтра, якщо насіння їхніх здібностей впаде на благодатний грунт, – титуловані та шановані генератори технічної думки, котрі й надалі втілюватимуть в практику чимало корисних ідей задля технічного прогресу. Поміж таких оригінальних «кулібіних» є і чимало юних полтавців, чиї імена вже відомі науковому світу.

«Керівництво нашої академії, створюючи Центр, мало на меті підтримку не лише студентів та тих, хто вже навчається на магістрів, але й учнів полтавських шкіл і ліцеїв, – розповів кореспонденту «ПП» Є. Прасолов. – Адже ми розглядаємо їх як наш потенційний «капітал», коли вони стануть студентами нашого навчального закладу…».

Юні «кулібіни» Полтавщини

Як факт, який засвідчує, що юні «кулібіни» Полтавщини вже залишили свій яскравий слід на стезі новаторства, яка вивела їх на один рівень з маститими винахідниками, професор демонструє солідне видання – книжку «Винахідники України. Еліта держави». Є там сторінка, присвячена юним полтавським новаторам, яких, попри їхній «малолітній» вік, уже зараховано до лав вітчизняної технічної еліти. Приміром, Андрія Ходурського, котрий ще під час навчання у Полтавському міському ліцеї №1 ставав неодноразовим переможцем Всеукраїнського конкурсу науково-дослідницьких робіт в секції «Транспортні системи».

Юні «кулібіни» Полтавщини

Його запатентований винахід, який удосконалив систему освітлення автомобілів, отримав ІІ місце в номінації «Кращий винахід року серед молоді» на Всеукраїнському конкурсі. А сам школяр-новатор отримав медаль Всесвітньої організації інтелектуальної власності в категорії «Молодий винахідник». Інша учениця цього ліцею Дар’я Петровська відзначена золотою медаллю ІХ Міжнародного Салону винаходів, який проходив у Румунії. Здібна дівчина із Полтави запатентувала авторське право на винахід, який застосовує іонні технології в сільському господарстві. А учень Полтавської ЗОШ №38 Андрій Горошко встигнув закарбувати своє імя на скрижалях видатних юних винахідників України завдяки винаходу оригінального приладу, який визначає рівень втомлюваності людини, і який приніс школяру світове визнання. Одинадцятикласник Зіньківської спеціалізованої школи №1 Полтавської області Ігор Яценюк зажив слави талановитого юного винахідника після того, як розробив комп’ютерну програму, котра може розпізнавати символи, які введені або намальовані від руки. Патенти на винахід щодо способу утилізації… шуму, та за пристрій створення мікроклімату отримав і полтавський учень із ЗОШ №5 Владислав Соковий…

Юні «кулібіни» Полтавщини

Сьогодні ці, та інші талановиті хлопці та дівчата, котрі присвятили свій вільний час та наснагу винахідництву, вже стали студентами українських або зарубіжних вищих технічних навчальних закладів.

«Очевидно, що саме інтерес до технічної творчості та пошуку новацій визначив їхній вибір майбутньої професії, – зазначає Є. Прасолов. – Практично всі з тих, хто ще в школі присвятив себе новаторству, сьогодні длубають граніт науки у технічних вишах. Адже вони вже відчули «смак» технічної творчості і зрозуміли, що зацікавленість, наполегливість, знання та навички новаторства допоможуть їм і в дорослому житті. І не лише їм, але й державі, бо вона згодом отримає вчених і винахідників, котрі відродять науковий прогрес і піднімуть престиж так званих «синіх комірців» – інженерів, яких вже сьогодні бракує на виробництві…».

Проте, не без суму констатує Є. Прасолов, юнь Полтавщини дедалі менше займається технічною творчістю. Причин тут багато. На виборі молоді позначається нестабільна економічна ситуація в країні, через що серйозне заняття технічною творчістю стає занадто дорогим задоволенням, негативну роль відіграє і відсутність сучасної наукової і технічної бази, де молодь, яка має схильність до новаторства, могла б реалізувати себе тощо. Не в останню чергу на перешкоді розвитку новаторської думки серед молоді стає і падіння престижу інженерної освіти, адже нині в «тренді» юристи, економісти, ріелтери, банкіри тощо.

«Нині потрібна всебічна підтримка обдарованої молоді, щоб заохотити нинішніх школярів, а в майбутньому – інженерів, вчених і винахідників, до занять новаторством, – переконаний керівник Центру інтелектуальної власності та підтримки інноваційної діяльності агропромислового комплексу. – Нині хтось із молодих навіть і винайде корисну річ, але далі йому дуже важко подолати безліч штучних перешкод, аби запатентувати свій винахід і знайти гроші, щоб прийняти запрошення, аби взяти участь у престижних виставках технічних новинок…».

І все ж, молодим українським винахідникам таки вдається пробиватися до вершин визнання та практично реалізовувати свої винаходи. Як приклад, Є. Прасолов розповідає історію юного полтавця Олега Гулака. Ще навчаючись в школі він замислився над тим, чому дуже швидко виходять з ладу амортизатори легковиків. Свідченням тому була батьківська автівка – «копійка» ВАЗ-2101, яку доводилося ремонтувати ледь не після кожної вибоїни на дорогах. Разом з батьком у власному гаражі вони провели не одну ніч, розробляючи принципово новий амортизатор, який мав би витримувати випробування геть убитими українськими дорогами. Ідея, яку подав Олег, докорінно змінила ситуацію і його винахід було запатентовано. І що найцікавіше, доля винаходу склалася дуже вдало.

Коли Олег разом з батьком почали втілювати своє дітище в життя, ремонтуючи легковики, від клієнтів не стало відбою. Незабаром винаходом юного полтавця зацікавилися на одному із автоскладальних вітчизняних заводів і запропонували купити в нього право на виробництво удосконалених школярем амортизаторів. «Сторони» домовилися… І тепер винахід полтавського школяра, який вже подорослішав, служить вітчизняним автобудівникам.

«Наша держава має бути зацікавленою в тому, аби підтримувати молодь, яка виявила бажання займатися технічною творчістю, – резюмує Є. Прасолов. – Це – її золотий фонд, який з роками дозволить повернути втрачені лідерство в технічному прогресі без чого неможливо відновити промисловий потенціал країни. На жаль, мій кількарічний досвід роботи з юними новаторами доводить, що до їхніх технічних ідей дорослі ставляться скептично. І помічають лише тоді, коли школярі або студенти-винахідники отримують за свої ідеї відзнаки престижних міжнародних виставок…».

На початку 2018 року у Полтаві оголосили конкурс для молодих науковців з призовим фондом в 15 тисяч гривень. Гроші розділять поміж десятьма переможцями. Його організатори розраховують що захід стимулює полтавську молодь до нових наукових і технічних розробок, які уславлять не лише їх самих, але й обласний центр. А, можливо, і Україну. Адже все починається з малого…

Олександр Брусенський
На фото1: Керівник «Центру інтелектуальної власності та підтримки інноваційної
діяльності агропромислового комплексу» Полтавської державної аграрної
академії Є. Прасолов.
На фото2: Юні винахідники з Полтави Дар’я Петровська та Євген Негребецький.
На фото3: Початок шляху юних новаторів: Д. Петровська та Є. Негребецький.
Фото із архіву автора.
288 перегляди(ів)