Небезпечне народовладдя. Які ризики несуть зміни до Конституції президента Зеленського

Які ризики несуть зміни до Конституції президента Зеленського

Законодавча ініціатива народу є небезпечноюу, тому що впроваджує зміни до Конституції. Впровадження такої новації є ризикованим не лише для діяльності українського парламенту, але й для безпеки українських громадян.

Тему народовладдя Володимир Зеленський активно використовував під час передвиборчої кампанії ще навесні. Звертаючи увагу на давню традицію «там, де два українці – там три гетьмани», тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський переконував, що в разі його перемоги всі громадяни вершитимуть долю нашої держави в щоденному режимі. Яскравим підсумком цих його заяв стали слова: «Кожен з нас президент».

Простими словами, Зеленський хоче, щоб законопроекти, за якими повинна жити вся країна, подавали не тільки депутати, міністри чи президент, а й звичайні громадяни. Навіть якщо для цього треба внести зміни до Конституції.

Норвезькі депутати готують 5 законопроектів, українські – 1200

Законопроект Зеленського №1015 підтримали 338 депутатів та направили до Конституційного суду, який повинен винести свій вердикт.

Але чи справді законодавча ініціатива народу – це гарна ідея? Чи не перетвориться ця новація на небезпечний інструмент у руках ворогів України? І чи не перетворить купа законів від народу життя громадян у беззмістовний балаган?

Сьогодні право законодавчої ініціативи мають президент, Верховна Рада та Кабінет Міністрів. Президента та Верховну раду ми обираємо на загальнонаціональних виборах, а Кабінету Міністрів делегує повноваження Верховна Рада, погоджуючи кандидатуру прем’єра з президентом. Таким чином, зараз усі інститути влади, які мають право подавати законопроекти на розгляд парламенту, є результатом волевиявлення громадян на виборах. Водночас цілком можливо, що скоро подавати законопроекти, зміни до Конституції, зможе кожен громадянин: ви, ваш сусід, який паркує своє авто на прибудинкових клумбах, чи водій маршрутки, який курить у салоні під час перевезення пасажирів.

Які ризики несуть зміни до Конституції президента Зеленського

Звучить ніби демократично, тим більше, що згідно з Конституцією, єдиним джерелом влади в Україні є народ. Однак якщо відкинути красиві слова, то ідея виглядає як небезпечний популізм.

Народ насправді й так керує країною – через вибори. Голосуючи за президента та народних депутатів, ми обираємо політиків та політичні програми, які відображають наше бачення розвитку країни. Народні обранці від нашого імені ініціюють розгляд законопроектів, подають до них правки, пропозиції, зрештою ухвалюють їх або відхиляють.

Українські політики, до речі, дуже плідні на законопроекти. У минулому скликанні Верховної Ради депутати фактично засипали парламент своїми законопроектами, зареєструвавши їх понад 12000. Із них законами стали 699 – це катастрофічно багато. Для порівняння: за час своєї каденції депутати Франції подають у середньому 337 законопроектів, Великої Британії – 66, Швейцарії – 6, а в Норвегії – 5.

Народ закидає владу петиціями, а та… їх ігнорує

Перші дні роботи Верховної Ради в дуеті з президентом показали: нова влада вже ігнорує думку народу. Зокрема це стосується кейсу із призначенням Арсена Авакова міністром внутрішніх справ. На сайті президента громадяни підтримали петицію за відставку Авакова, виходили на акції протесту під Офісом президента і Верховною Радою. Попри те, слуги народу знехтували ініціативою громадян і перепризначили Авакова міністром.

Одним зі способів, яким депутати можуть звернути увагу на ті чи ті проблеми, які потребують нового законодавчого регулювання, є механізм петицій. Сьогодні кожен громадянин може направити петицію до президента, парламенту чи органів виконавчої влади. Для того, щоб її розглянули, треба зібрати 25000 підписів. Після цього президент має розглянути петицію і дати на неї відповідь.

Та якщо ознайомитися з петиціями на самому лише президентському сайті, можна виявити, яка їх шалена кількість. Лише за президентства Володимира Зеленського люди подали понад 400 сторінок петицій. Деякі громадяни навіть реєструють по кілька пропозицій на день. І більшість із них поки що залишаються без розгляду глави держави.

Які ризики несуть зміни до Конституції президента Зеленського

На даний момент необхідну кількість у 25000 підписів зібрали лише 56 петицій із 41448. Але наших громадян це не зупиняє й вони продовжують штурмувати Офіс Президента пропозиціями та зауваженнями.

Відчувши на останніх виборах ейфорію і можливість впливати на долю держави, народ вирішив продовжувати в тому ж дусі і дати настанови президентові як змінювати країну.

Які ризики несуть зміни до Конституції президента В. Зеленського

В петиціях на сайті президента громадяни пропонують змінити текст державного гімну, перевернути прапор (щоб він нарешті був жовто-синім) та змінити назву держави на Київська Русь. І все це на думку авторів петицій має покращити життя українців та прискорити розвиток нашої держави.

Однією з найпопулярніших ініціатив є скоротити кількість народних депутатів із 450 до 200, 100, а то й 55 та 25. Ідея народовладдя настільки сподобалась українцям, що хтось пропонує взагалі скасувати парламент та перевести засідання в режим онлайн-конференції. Інші автори петицій вважають за необхідне, щоб при кожному призначенні чиновників на високі посади влада радилася з народом за допомогою мобільних опитувань та голосувань.

Загалом пропоновані в петиціях зміни не містять пояснень, чому та чи інша зміна матиме позитивні наслідки для України та її громадян. І це очевидно, адже пересічні громадяни не мають досвіду та спеціальних знань, щоб оцінити державну політику. Саме тому пропозиції, подані в форматі «хотілок», є небезпечним популістським явищем і жодним чином не є формою творення державної політики.

Зважаючи на це, сайт петицій до президента рясніє проханнями людей щодо їхніх побутових проблем. Є петиції з вимогою забезпечити усіх громадян безплатним житлом або створити умови для безплатного надання електроенергії усім громадянам чи відмінити плату за утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Очевидно, що багато громадян хочуть жити за принципом: «для мене все, а від мене нічого». Деякі депутати Верховної Ради навіть готові підспівувати цій небезпечній популістській мелодії. Саме тому українське законодавство прямо забороняє ухвалювати рішення, які впливають на держбюджет поточного року. Але громадяни, які зараз подають петиції про примусове підвищення мінімальної зарплати до 1000 євро, впевнені, що це не лише можливо, але й потрібно негайно зробити. На сайті президента таких петицій десятки. І якщо дозволити громадянам самостійно подавати такі «хотілки» у вигляді законопроектів, то жодна людина з інстинктом самозбереження не захоче бути ні міністром фінансів, ні головою уряду, адже виконати їх неможливо.

Замість демократії – популізм і невігластво

Не варто далеко ходити аж на сайт президента. Наприклад, на сайті Полтавської міської ради можна побачити петицію, в якій пропонується така собі «реформа» комунального транспорту, а саме: введення безплатних рейсів автобусів та тролейбусів. «Міськрада повинна компенсувати затрати на перевезення пасажирів комунальному підприємству. Весь інший транспорт ( в тому числі і комунальний) повинен бути платним. Таким чином комунальники можуть самі заробляти кошти на розвиток парку», – трохи плутається автор петиції Едуард Іванов, пояснюючи свою ідею.

Які ризики несуть зміни до Конституції президента Зеленського

Дбають полтавчани і про зовнішній вигляд свого міста. Так, свого часу житель Іван Окара подав петицію з вимогою повернути новорічного Чебурашку на площу перед театром ім. Гоголя. Мовляв, «лялька була дуже світлою та надихала людей на радісні та яскраві моменти життя».

Як бачимо, люди намагаються перевести свої бажання, емоційні пориви, принципи та погляди на рівень конкретних змін. Але часто забувають, що більшість державних та економічних питань тісно пов’язані між собою. І зробити всім зарплати по 4000 євро немає ніякої можливості, якщо для цього не буде економічних умов, бо ці гроші просто не буде звідки взяти. Небезпека в тому, що з ухваленням законодавчої ініціативи народу це може перерости з рівня петицій на рівень створення законопроектів. І ми ризикуємо отримати чимало небезпечних ініціатив, за якими стоять невігластво та знецінення прав інших людей. Або які будуть суперечити одна одній.

А тепер лиш уявіть, що почнеться у разі, якщо ухвалять зміни до Конституції президента Зеленського щодо законодавчої ініціативи народу. Законопроекти про скасування декомунізації та закону про мову на окремих територіях можуть бути подані до Верховної Ради вже в перший день. Законопроекти про особливий статус для десятків регіонів теж будуть подаватися як народна ініціатива. В умовах, коли Росія розгорнула проти України війну й уже шостий рік намагається нас знищити за допомогою гібридної зброї, законодавча ініціатива народу стане «законодавчою ініціативою Кремля» для того, щоб розхитувати ситуацію в Українському парламенті щоденно.

Саме тому, поки ще є час і Верховна Рада не отримала висновок Конституційного суду та не ухвалила відповідні зміни до Конституції, громадяни повинні звернути на неї пильну увагу. Ще є час для того, щоб звернутися до депутата-мажоритарника від свого округу та зазначити той рівень небезпеки, який несе така зміна для кожного громадянина. Адже Конституція – це не звичайна книжка з полиці шкільної бібліотеки. Конституція – головний закон держави, який впливає на життя і безпеку усіх громадян.

Альона ГОНЧАРЕНКО, Дарина РОГАЧУК,

ГО «Центр UA».

396 перегляди(ів)