«Золота осінь» підтримала музикантів-ветеранів

Удова та діти Анатолія Недовінчаного, який 28 років працював директором Лохвицької дитячої музичної школи, заснували благодійний фонд «Золота осінь». Так само називався дует Анатолія Олександровича із дружиною Катериною Петрівною. Нещодавно БФ «Золота осінь» надав матеріальну допомогу колишнім викладачам ДМШ.

Це вже третя значна справа, яку здійснив фонд.

Анатолій Недовінчаний помер у 81-річному віці наприкінці квітня 2019 року. Лохвицьку дитячу музичну школу, якій за його ініціативи 1980-го присвоєно ім’я Ісака Дунаєвського, він очолював із 1971 до 1999 року. За цей час розбудував її з «хатинки» до повноцінної школи мистецтв, де нині навчають не лише музиці, а й образотворчому та хореографічному мистецтвам, підготував свого наступника Едуарда Чавдара, під керівництвом якого заклад нині процвітає. Анатолій Олександрович народився й похований у Гаївщині Лохвицького району, працював у селі Яшниках, у селищі Чорнухах. У останні роки жив із дружиною в Миргороді, відвідував рідну Гаївщину. По дорозі провідував колег, заходив до рідної школи.

– Як вони з Катериною Петрівною виконують нову пісню, кидаємо всі справи, навіть якщо саме ремонт робимо, – згадує учениця Недовінчаного, нині викладачка бандури і голова фонду «Золота осінь» Тетяна Гармаш. – І насміємося, і наплачемося, слухаючи.

У пам’ять про композитора створили БФ «Золота осінь»

Скорботу, біль утрати, тугу за талановитою людиною, яка залишила величезний слід після себе, рідні та друзі вирішили вилити не сльозами, а добрими справами. Дізнавшись про які, радів би сам Анатолій Недовінчаний. Він не лише віртуозно грав на баяні, а й писав музику. Створив гімн Лохвиці, за що удостоєний звання Почесного громадянина міста, написав музику багатьох пісень, 40 із яких увійшли до збірки «Піснями заквітчаний берег». Музичну творчість директор школи плекав і у своїх вихованців. Започаткував конкурс юних композиторів, який «поширився» невдовзі на всю область. Тож уже через 4 місяці після смерті композитора фонд, який заснували й наповнили вдова Катерина Петрівна, син Володимир та донька Лариса, вручив премії юним переможцям конкурсу «Створюємо музику». Це відбулося 2 вересня минулого року за участі рідних і друзів композитора. Як пояснює Катерина Петрівна, в майбутньому премії отримуватимуть не лише учні Лохвицької ДМШ, а й із усього району, адже Лучанська, Заводська й Сенчанська музичні школи були створені за керівництва Анатолія Олександровича як філії Лохвицької й потім стали самостійними.

Другою визначною справою фонду «Золота осінь» стало створення в ДМШ класу баяна мені Недовінчаного. Одну з його стін художник Володимир Дробченко перетворив на ілюстрацію до пісень композитора, яка гармоніює з тематикою його пісень, відображає природу Лохвиччини. Центральне місце займають збірки пісень і портрет колишнього директора.

Добрі справи фонду

23 травня ветерани Лохвицької дитячої музичної школи ім. І. О. Дунаєвського отримали від благодійного фонду сім’ї Недовінчаних «Золота осінь» матеріальну допомогу. Тетяна Гармаш і Олег Ковган (родич Недовінчаних, донедавна голова Чорнухинської РДА) вручили пенсіонерам гроші, що виділив син композитора Володимир, який живе у Німеччині. Він болісно сприймає ситуацію в Україні, де люди працюють, вкладаючи всю душу в результат, а отримують мізерні зарплати й пенсії.

Сімом пенсіонерам, які живуть у містах Заводському, Лохвиці, Зінькові та селах Сенчі, Млинах допомогу привезли додому. П’ятьох лохвичан, щоб не порушувати карантинних пересторог, зібрали під відкритим небом у сквері Героїв України. Колишні викладачі схилили голови, промовляючи світлі спогади про свого директора. Згадували, яким суворим був, вимагаючи участі всіх викладачів у репетиціях капели. Але робив це з гумором, наприклад, пославши до викладача додому гінця з доганою (звісно, не офіційною) й вимогою розписатись про отримання.

Під час ремонтів викладачі були і теслями, і електриками, і малярами. Разом працювали й відпочивали, тому колектив був справді дружним.

– Під час звітного концерту шкільного хору ми виконували пісню, в кульмінаційному моменті якої мала бути фраза «цур тобі пек», – згадує Марія Стеценко, викладач фортепіано та музичної теорії. – «Дивіться ж мені! Щоб цього «пек» не було!» – повторював Анатолій Олександрович на репетиціях. А на сцені він перший і вигукнув те «пек». Усі довго сміялися.

Наостанку організатори зустрічі з Володимиром Кривенком та Марією Стеценко поклали квіти на могилу композитора у Гаївщині.

Рідні Анатолія Недовінчаного сподіваються, що в подальшому заснований ними фонд «Золота осінь» поповнюватимуть не лише вони, а й небайдужі люди в міру можливостей, сприяючи продовженню добрих справ, підтримці талановитих дітей і педагогів.

Більше дізнатися про фонд «Золота осінь», родину Недовінчаних можна за посиланням: fond-musikantov-lokwitzi.com.

Реквізити для внесків: ЄДРПОУ/ДРФО: 43522063; РАХУНОК №: UA763314010000026007054215140; номер карти: 5169 3305 2102 0575.

Олег ДОЛЕНКО.

На фото: біля могили композитора; дует «Золота осінь» (фото з архіву Недовінчаних); вручення грошової допомоги у сквері.